В Україні масово вилучають природно-заповідні території надані в користування мисливським господарствам
Впродовж минулого року, окружними прокуратурами Рівненської області були необґрунтовано сформовані та передані до Господарського суду м. Києва матеріали проти трьох мисливських господарств щодо вилучення із вже наданих їм у користування мисливських угідь територій природно-заповідного фонду (ПЗФ), які також входили до загальної площі господарств.
На превеликий жаль, подібні факти зафіксовані по всій Україні. Своїми діями, в супереч державницькому підходу, прокуратура сприяє позбавленню належної охорони природно-заповідних територій, яку здійснюють користувачі мисливських угідь.
Нагадаємо, що статтею 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено вимоги щодо охорони природних комплексів, де забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню…, а саме: мисливство…
Разом з тим, статтею 1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» визначено термін «мисливство» – це вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь. Тією ж статтею визначено термін «мисливське господарство» – це сфера суспільного виробництва, основними завданнями якого є охорона, регулювання чисельності диких тварин, використання та відтворення мисливських тварин…
Виходячи з вищенаведеного, українським законодавством ЗАБОРОНЕНО полювання (добування) диких тварин на територіях ПЗФ, але разом з тим НЕ ЗАБОРОНЕНО там проведення охорони диких мисливських тварин та їх відтворення.
У той же час, державою передбачено покладання охорони ПЗФ на постійних землекористувачів, але останні охороною тваринного світу, фактично, ніколи не займалися. Для цього їм необхідно мати відповідну службу та й зацікавленості в цьому вони не мають.
Головна мета мисливського законодавства України, як і вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд України» – не порушити природне різноманіття ландшафтів, не допустити зменшення генофонду тваринного та рослинного світу, підтримувати його баланс та проводити моніторинг навколишнього природного середовища.
З метою охорони та відтворення мисливських тварин, території ПЗФ в мисливських господарствах, використовуються виключно, як відтворювальні ділянки. Відтворювальні ділянки – це частина мисливських угідь, призначена для охорони та відтворення мисливських тварин, на території якої ЗАБОРОНЕНО полювання.
На 1 січня 2025 року загальна площа природно-заповідних територій (ПЗТ) в Рівненській області становила 186,8 тис. га (без території Рівненського природного заповідника – 42,3 тис. га), з них, майже 80% ПЗФ знаходяться у складі площ наданих мисливським господарствам, а це орієнтовно 149 тис. га!!!
У Волинській області на цю дату загальна площа ПЗТ становила 233 тис. га (без території заповідника – 3 тис. га), з них майже 70% ПЗФ у складі мисливських угідь, наданих у користування – орієнтовно 163 тис. га!!!
У Хмельницькій області площа ПЗТ – 328,7 тис. га, в тому числі площа НПП «Подільські Товтри» – 261,3 тис. га. Майже 70% території ПЗФ (230 тис. га!!!) – надані у користування, як мисливські угіддя.
У Івано-Франківській області з майже 780 тис. га мисливських угідь, ПЗП – 218,6 тис. га, 50% з них ПЗФ (109 тис. га!!!).
На прикладі цих чотирьох областей видно, що площа природно-заповідних територій, які знаходяться у складі мисливських господарств, становить разом близько 650 тис. га. По всій Україні ця цифра складатиме кілька мільйонів гектарів.
Якщо тенденція щодо вилучення у користувачів мисливських угідь територій природно-заповідного фонду продовжиться, це, в першу чергу, призведе до неконтрольованого, масового браконьєрства на цих територіях.
Більша половина територій ПЗФ в Україні не є суцільною, а має фрагментарне розташування з площею від 1 га до декілька тисяч гектарів у межах кожної області, що повністю унеможливлює здійснення належної охорони таких територій державою.
Користувачі мисливських угідь, як ніхто інші, зацікавлені в загальній охороні тваринного світу, в тому числі на землях ПЗФ, які є невід’ємною та нероздільною площею мисливських господарств. Будь-який вид дикої мисливської фауни мешкає не лише на територіях ПЗФ, тварини у вільній природі займають значні площі (ареали мешкання). Ареал того чи іншого виду може сягати десятків тисяч гектарів, а інколи і сотень тисяч. Популяції тварин мешкають на спільній території єдиної екосистеми, в тому чи іншому регіоні без меж. А природно-заповідні території, так само, як і дикі тварини, потребують постійної охорони.
Чим більше зацікавлених осіб, як фізичних так і юридичних в такому контролі-охороні, тим краще. Користувачі мисливських угідь охороняючи свої території, забезпечують і охорону ділянок ПЗФ в межах кордонів своїх угідь.
Звертаємось до органів, відомств, структур, організацій, в компетенції яких знаходиться це питання та які дотичні до вирішення подальшої долі природно-заповідних територій, взяти до уваги актуальність цієї теми та її вирішення на державному рівні. Просимо сприяння щодо надання у користування територій ПЗФ майбутнім претендентам на користування мисливськими угіддями, а також захистити від дій прокуратури, права користувачів мисливських угідь усієї України, яким вже надані в користування природно-заповідні території.
#ПЗФ#мисливство#охорона_довкілля#відтвореннядичини#охоронатварин#мисливцідбають
В Україні масово вилучають природно-заповідні території
надані в користування мисливським господарствам
Впродовж минулого року, окружними прокуратурами Рівненської області були необґрунтовано сформовані та передані до Господарського суду м. Києва матеріали проти трьох мисливських господарств щодо вилучення із вже наданих їм у користування мисливських угідь територій природно-заповідного фонду (ПЗФ), які також входили до загальної площі господарств.
На превеликий жаль, подібні факти зафіксовані по всій Україні. Своїми діями, в супереч державницькому підходу, прокуратура сприяє позбавленню належної охорони природно-заповідних територій, яку здійснюють користувачі мисливських угідь.
Нагадаємо, що статтею 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено вимоги щодо охорони природних комплексів, де забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню…, а саме: мисливство…
Разом з тим, статтею 1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» визначено термін «мисливство» – це вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь. Тією ж статтею визначено термін «мисливське господарство» – це сфера суспільного виробництва, основними завданнями якого є охорона, регулювання чисельності диких тварин, використання та відтворення мисливських тварин…
Виходячи з вищенаведеного, українським законодавством ЗАБОРОНЕНО полювання (добування) диких тварин на територіях ПЗФ, але разом з тим НЕ ЗАБОРОНЕНО там проведення охорони диких мисливських тварин та їх відтворення.
У той же час, державою передбачено покладання охорони ПЗФ на постійних землекористувачів, але останні охороною тваринного світу, фактично, ніколи не займалися. Для цього їм необхідно мати відповідну службу та й зацікавленості в цьому вони не мають.
Головна мета мисливського законодавства України, як і вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд України» – не порушити природне різноманіття ландшафтів, не допустити зменшення генофонду тваринного та рослинного світу, підтримувати його баланс та проводити моніторинг навколишнього природного середовища.
З метою охорони та відтворення мисливських тварин, території ПЗФ в мисливських господарствах, використовуються виключно, як відтворювальні ділянки. Відтворювальні ділянки – це частина мисливських угідь, призначена для охорони та відтворення мисливських тварин, на території якої ЗАБОРОНЕНО полювання.
На 1 січня 2025 року загальна площа природно-заповідних територій (ПЗТ) в Рівненській області становила 186,8 тис. га (без території Рівненського природного заповідника – 42,3 тис. га), з них, майже 80% ПЗФ знаходяться у складі площ наданих мисливським господарствам, а це орієнтовно 149 тис. га!!!
У Волинській області на цю дату загальна площа ПЗТ становила 233 тис. га (без території заповідника – 3 тис. га), з них майже 70% ПЗФ у складі мисливських угідь, наданих у користування – орієнтовно 163 тис. га!!!
У Хмельницькій області площа ПЗТ – 328,7 тис. га, в тому числі площа НПП «Подільські Товтри» – 261,3 тис. га. Майже 70% території ПЗФ (230 тис. га!!!) – надані у користування, як мисливські угіддя.
У Івано-Франківській області з майже 780 тис. га мисливських угідь, ПЗП – 218,6 тис. га, 50% з них ПЗФ (109 тис. га!!!).
На прикладі цих чотирьох областей видно, що площа природно-заповідних територій, які знаходяться у складі мисливських господарств, становить разом близько 650 тис. га. По всій Україні ця цифра складатиме кілька мільйонів гектарів.
Якщо тенденція щодо вилучення у користувачів мисливських угідь територій природно-заповідного фонду продовжиться, це, в першу чергу, призведе до неконтрольованого, масового браконьєрства на цих територіях.
Більша половина територій ПЗФ в Україні не є суцільною, а має фрагментарне розташування з площею від 1 га до декілька тисяч гектарів у межах кожної області, що повністю унеможливлює здійснення належної охорони таких територій державою.
Користувачі мисливських угідь, як ніхто інші, зацікавлені в загальній охороні тваринного світу, в тому числі на землях ПЗФ, які є невід’ємною та нероздільною площею мисливських господарств. Будь-який вид дикої мисливської фауни мешкає не лише на територіях ПЗФ, тварини у вільній природі займають значні площі (ареали мешкання). Ареал того чи іншого виду може сягати десятків тисяч гектарів, а інколи і сотень тисяч. Популяції тварин мешкають на спільній території єдиної екосистеми, в тому чи іншому регіоні без меж. А природно-заповідні території, так само, як і дикі тварини, потребують постійної охорони.
Чим більше зацікавлених осіб, як фізичних так і юридичних в такому контролі-охороні, тим краще. Користувачі мисливських угідь охороняючи свої території, забезпечують і охорону ділянок ПЗФ в межах кордонів своїх угідь.
Звертаємось до органів, відомств, структур, організацій, в компетенції яких знаходиться це питання та які дотичні до вирішення подальшої долі природно-заповідних територій, взяти до уваги актуальність цієї теми та її вирішення на державному рівні. Просимо сприяння щодо надання у користування територій ПЗФ майбутнім претендентам на користування мисливськими угіддями, а також захистити від дій прокуратури, права користувачів мисливських угідь усієї України, яким вже надані в користування природно-заповідні території.
#ПЗФ#мисливство#охорона_довкілля#відтвореннядичини#охоронатварин#мисливцідбають
Leave a Comment