Роль мисливців у відновленні водно-болотних угідь

Міжнародна Рада з полювання та охорони тваринного світу (CIC) приєдналася до святкування Всесвітнього дня водно-болотних угідь! Всесвітній день водно-болотних угідь (WWD) — щорічна кампанія, яка відзначається 2 лютого, і спрямована на підвищення обізнаності людей про важливість водно-болотних угідь для життя. Цей рік є першою ітерацією WWD після того, як її офіційно визнали Міжнародним днем Організації Об’єднаних Націй (ООН).

Цьогорічна тема – водно-болотні угіддя для людей і природи. Це заклик до дій з інвестування фінансового, людського та політичного капіталу для збереження та відновлення водно-болотних угідь світу. Однак, щоб зрозуміти важливість наших дій, спочатку необхідно обговорити види діяльності, які є вирішальними для збереження водно-болотних угідь.

Оцінка водно-болотних угідь за переваги, які вони створюють, та раціональне керування цими угіддями для їх подальшого виживання, а також відновлення втрачених і деградованих водно-болотних запасів на користь збереження біорізноманіття є трьома ключовими елементами для забезпечення довгострокового здоров’я планети.

Мисливці відіграють важливу роль у оцінці, управлінні та відновленні водно-болотних угідь у всьому світі. Як зацікавлені сторони у збереженні водоплавних птахів, вони мають окремі стимули, щоб популяції водоплавних птахів та середовища їх проживання, включаючи водно-болотні угіддя, залишалися здоровими.

Жак Трувільє, виконавчий секретар AEWA , обговорив важливість мисливців у збереженні водно-болотних угідь у заяві, зробленій до Всесвітнього дня мігруючих птахів (WMBD) у 2021 році, який відбувся на стенді CIC під час виставки One with Nature (OWN) у Будапешті: – “Ми наполегливо рекомендуємо всім мисливцям та організаціям, що займаються екологічними питаннями, брати участь у проектах, які спрямовані на захист водно-болотних угідь за допомогою будь-якого з трьох згаданих вище методів”.

Для прикладу, у 2021 році Мережа Waterfowlers пожертвувала 4500 євро на проект SOTKA, фінську ініціативу з відновлення водно-болотних угідь, яка направлена на відновлення 400 га місцевих угідь. На сьогоднішній день проект відновив 12,5 га неналежно керованих сільськогосподарських угідь у Східній Фінляндії та перетворив їх на водно-болотні угіддя з високою цінністю для мисливських птахів та збереження біорізноманіття.

Інші звичні заходи, які здійснюють мисливці на благо водно-болотних угідь, — це видалення інвазивних чужорідних хижаків, а також створення місць відпочинку та місць годівлі для мігруючих водоплавних птахів. CIC заохочує всіх мисливців брати участь у збереженні водно-болотних угідь у своїх країнах. Як особи, які стійко використовують природу на цих територіях, мисливці зобов’язані забезпечити їх збереження для майбутніх поколінь.

Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь закликає долучатися до цієї важливої ініціативи та зібрала цікаві факти про водно-болотні угіддя:

Вважається, що близько 40% світових популяцій рослин і тварин (від кулика до кабана) живуть і розмножуються саме у водно-болотних угіддях, які є головним “акумулятором” збереження біорізноманіття.
Їх називають «нирками» планети, адже за рік гектар болота поглинає з повітря від 550 до 1800 кг вуглекислого газу і виділяє 260-700 кг кисню. Це в 7-15 разів більше, ніж може переробити гектар лісу. До того ж вуглекислий газ вилучається з планетарного циклу і як вуглець консервується в торфовищах на тисячі років. Тобто болота діють як природні «пастки» вуглекислого газу, підтримуючи тим самим стабільність складу атмосфери, та запобігають утворенню парникового ефекту, що так важливо в контексті глобального потепління.
Болота виконують функцію природного «пилососа». Пил має властивість рухатися в бік зниженої температури. Повітря над болотами завжди холодніше, ніж над навколишніми територіями. Тому пил з цих територій рухається до болота і поглинається ним. За рік кожен гектар болота може поглинути до трьох тонн пилу. І зауважимо, що не без користі для біому, адже пил – цінне джерело мінеральних речовин для болотних рослин.
Торфовища беруть на себе функцію величезних природніх «фільтрів», які поглинають токсичні елементи. Встановлено, що шар торфу завтовшки 18 см концентрує в собі аерозолі за 15-17 років.
Будучи «продуктами» клімату, болота роблять помітний вплив на формування теплового і водного балансів територій.
Болота керують водним режимом прилеглих екосистем, уповільнюючи поверхневий стік води та запобігаючи ерозії ґрунтів. Так під час танення снігу, вони беруть на себе частину стоку, знижуючи катастрофічність повені. А згодом поступово віддають його, забезпечуючи стійку водність земель влітку.