Проект Вимог із запобігання загибелі об’єктів тваринного світу під час механізованих агротехнічних робіт

• Василь
• 02/11/2020
• 0 відгуки

Проект       

ЗАТВЕРДЖЕНО                       
Кабінет Міністрів України

ПОСТАНОВА

Про затвердження Вимог із запобігання загибелі об’єктів тваринного світу під час механізованих агротехнічних робіт

       Відповідно до статті 40 Закону України «Про тваринний світ» та з метою врегулювання відносин у сферах охорони, відтворення і раціонального використання об’єктів тваринного світу в сільськогосподарських угіддях,

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Вимоги із запобігання загибелі об’єктів тваринного світу під час механізованих агротехнічних робіт, що додаються.

Прем’єр-міністр України                                                                       П І Б                                            

ВИМОГИ

із запобігання загибелі об’єктів тваринного світу під час механізованих агротехнічних робіт

Загальні положення

         1.1. Ці Вимоги розроблені відповідно до статті 40 Закону України «Про тваринний світ» та Закону України «Про Кабінет Міністрів України» і регламентують виробничу діяльність у галузі рослинництва з метою запобігання загибелі об’єктів тваринного світу в результаті потрапляння під сільськогосподарські машини та агрегати.

        1.2. Вимоги установлюють основні заходи та обмеження, котрих необхідно дотримуватись під час механізованих агротехнічних робіт.

         1.3. Вимоги є обов’язковими для підприємств, установ, організацій та громадян під час виконання усіх видів механізованих агротехнічних робіт в місцях перебування об’єктів тваринного світу у стані природної волі.

         1.4. Невиконання цих Вимог, яке зумовило загибель об’єктів тваринного світу у стані природної волі, прирівнюється до незаконного їх добування.

         1.5. Користувачі мисливських угідь, за погодження з основними користувачами, мають право здійснювати на територіях спільного господарювання заходи щодо запобігання загибелі об’єктів тваринного світу унаслідок виконання механізованих агротехнічних робіт, зокрема по попередньому сполохуванні (переміщенні) об’єктів тваринного світу, оснащенні сільськогосподарської техніки відлякувальними пристроями тощо.

         1.6. Працівники користувачів мисливських угідь, у тому числі працевлаштовані поза штатом та за сумісництвом, мають право на територіях спільного господарювання з основними користувачами здійснювати контроль за виконанням основними користувачами цих Вимог.

         1.7. Працівники користувачів мисливських угідь мають право на територіях спільного господарювання з основними користувачами в установленому законом порядку застосовувати до основних користувачів заходи передбачені п. 5 чинного «Положення про громадських інспекторів з охорони довкілля» (Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України 27.02.2002 N 88), у сфері охорони тваринного світу, з метою запобігання або в результаті виявлення порушень цих Вимог.

2. Терміни та їх визначення

У цих Вимогах терміни вживаються у такому значенні:

• Користувачі мисливських  угідь (співкористувачі)  – спеціалізовані  мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь у межах територій спільного господарювання з основними користувачами.
  • Користувачі сільськогосподарських угідь (основні користувачі) – підприємства, установи, організації та громадяни які здійснюють сільськогосподарську діяльність, на правах власників або користувачів землі, в місцях перебування об’єктів тваринного світу у стані природної волі.
  • Механізовані агротехнічні роботи – технології виробництва та заготівлі продукції рослинництва супроводжувані механізованими операціями з використанням сільськогосподарської техніки на усіх виробничих стадіях.
  • Об’єкти тваринного світу – дикі ссавці і птахи в усьому їх видовому і популяційному різноманітті, на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця), які перебувають у стані природної волі та не відносяться до шкідників сільського господарства.
  • Обробіток ґрунту – процес механізованого впливу на товщу ґрунту, направлений на зміну його агрегатної структури.
  • Оброблюваний контур – поле, лука, інші розмежовані ділянки суходолу, або їхні частини, на яких здійснюють механізовані агротехнічні роботи.
  • Сільськогосподарські угіддя – орні землі (рілля), багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги.
  • Тактичні схеми виконання механізованих агротехнічних робіт – способи переміщення сільськогосподарської техніки по оброблюваному контуру під час виконання механізованих агротехнічних робіт.

• Вимоги із запобігання загибелі об’єктів тваринного світу

під час механізованих агротехнічних робіт

• Під час виконання механізованих агротехнічних робіт не допускається застосування технологій, способів та засобів виробництва, які здатні викликати загибель об’єктів тваринного світу.
  • Користувачі сільськогосподарських угідь зобов’язані завчасно поінформувати співкористувачів про площі, місце та час проведення наступних механізованих агротехнічних робіт у строки не пізніше ніж за
    три доби до початку їх виконання:
• обробіток ґрунту;
• заготівля кормів у природних і штучних лучних угіддях, посівах одно- та багаторічних кормових трав;
• збирання врожаю зернових культур у нічний період доби¹;
• використання хімічних речовин, які можуть бути шкідливими для об’єктів тваринного світу.
  •   Користувачі сільськогосподарських угідь, під час механізованого застосування хімічних речовин, які можуть бути шкідливими для об’єктів тваринного світу, повинні вжити заходів по недопущенню їх потрапляння внаслідок людської недбалості чи погодних умов у напівприродні або природні біотопи – полезахисні лісосмуги, переліски, балки, інші неосвоєні ділянки з природною рослинністю.

3.4. Забороняється застосовувати тактичні схеми виконання механізованих агротехнічних робіт під час обробітку ґрунту, заготівлі кормів та збирання врожаю у природних і штучних лучних угіддях, посівах кормових трав та зернових культур, які передбачають коловий рух сільськогосподарської техніки, або поступальний човниковий рух з двох і більше сторін оброблюваного контуру, у напрямку від периферії до його центру².    рис. 1, 2 Тлумачного додатку

• Під час виконання механізованих агротехнічних робіт із заготівлі кормів та збирання врожаю у природних і штучних лучних угіддях, посівах кормових трав та зернових культур забороняється будь-який попередній обробіток, у тому числі протипожежний, периметра оброблюваного контуру в терміни менші ніж за дві доби до початку виконання перелічених у цьому підпункті основних робіт³.    рис. 3 Тлумачного додатку
  • Під час обробітку ґрунту, заготівлі кормів та збирання врожаю у природних і штучних лучних угіддях, посівах кормових трав та зернових культур вимагається застосовувати тактичні схеми виконання механізованих агротехнічних робіт, які передбачають:

а) поступальний човниковий рух сільськогосподарської техніки лише з одного боку оброблюваного контуру в напрямку до протилежного, що не межує з об’єктами інфраструктури; рис. 4 Тлумачного додатку

б) поступальний човниковий або коловий рух сільськогосподарської техніки від центру оброблюваного контуру до його периферії;
рис. 5, 6 Тлумачного додатку

в) інші види переміщення сільськогосподарської техніки, що не заборонені цими Вимогами або чинним законодавством.

• Мінімально допустима відстань між сільськогосподарською технікою, що вишиковується у суцільний або суцільно-ступінчатий ряд під час виконання однотипних механізованих агротехнічних робіт має становити⁴:

– 200 м – у світлий період доби;

– 300 м – у нічний період доби.⁵   рис. 7 Тлумачного додатку

3.8. Під час механізованої заготівлі кормів, що є першою у календарному році на площах природних і штучних лучних угідь, посівах одно- та багаторічних кормових трав, висота зрізання рослин повинна становити не нижче 15 см від поверхні ґрунту^{6, 7}.

3.9. Під час виконання механізованих агротехнічних робіт з обробітку ґрунту, заготівлі кормів та збирання врожаю у природних і штучних лучних угіддях, посівах кормових трав та зернових культур сільськогосподарські машини або причіпні агрегати повинні бути оснащені сертифікованими пристроями для відлякування⁷ диких хребетних тварин фонових для конкретного регіону таксонів, які не віднесені до шкідників сільського господарства.

• Контроль за дотриманням Вимог із запобігання загибелі об’єктів тваринного світу під час механізованих агротехнічних робіт
  • Державний контроль за дотриманням цих Вимог здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, його територіальними органами та іншими уповноваженими на це органами виконавчої влади.
  • Контроль за дотриманням цих Вимог мають право здійснювати центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері мисливського господарства, їх територіальні органи, користувачі мисливських угідь на територіях спільного господарювання з основними користувачами.

5. Відповідальність за порушення Вимог із запобігання загибелі об’єктів тваринного світу під час механізованих агротехнічних робіт

5.1. Порушення цих Вимог тягне за собою адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно чинного законодавства.

5.2. У випадку знищення об’єктів тваринного світу віднесених до мисливських видів, яке стало наслідком недотримання користувачами сільськогосподарських угідь цих Вимог, відшкодування завданих співкористувачам збитків розраховується відповідно до положень чинних Такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України).

Посадова особа                                   підпис                                    П І Б

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до Проекту Постанови про затвердження «Вимог із запобігання загибелі об’єктів тваринного світу під час механізованих агротехнічних робіт»

            Необхідність розробки подібного нормативно-правового акту (далі – Вимоги) диктується поточним депресивним станом фауністичних комплексів вітчизняних агроландшафтів (Волох, 2011, 2016; Міняйло, 2017; Новицький, 2020 і ін.)  та відсутністю акцентованого декларування у вітчизняних базових законах та підзаконних регуляторних актах, обов’язкових до виконання, механізмів запобігання загибелі нешкідливої фауни агроландшафтів у процесі господарської та інших видів діяльності. У Законі України «Про тваринний світ» згадані норми містяться (ст. 39, 40, 48), проте є декларативними без зазначення шляхів реалізації і не супроводжуються цільовими підзаконними актами, зокрема стосовно переліку обов’язкових до виконання способів та засобів запобігання загибелі нешкідливої фауни агроландшафтів під час механізованих агротехнічних робіт.

            Детально аналізуючи окреслену проблематику хочемо зауважити, що динамічне зниження чисельності польової фауни нині перетворюється в екологічну проблему загальноєвропейського масштабу. Зокрема, криза популяцій осілих видів – зайця сірого та куріпки сірої, біоіндикаторів екологічного стану місцевих агроландшафтів [1, 2], протягом останніх 30 років активно обговорюється науковцями Центральної та Західної Європи, тоді як у пострадянських країнах цим питанням донедавна приділялося недостатньо уваги. Порівняно з розвиненими країнами Євросоюзу, де серед головних негативних чинників вчені виділяють загальну трансформацію природних ландшафтів в антропогенні з інтенсивним землеробством та різноманітні обмеження в управлінні популяціями хижаків, в Україні, крім наявності зазначених проблем, варто відмітити ряд інших – пов’язаних переважно з недосконалістю нормативно-правового забезпечення мисливського господарювання [3] та сільськогосподарського виробництва в цілому. Так, за даними вітчизняних вчених [4, 5], популяції польової фауни у нашій державі зазнають втрат до 60% і більше від річного приросту лише під час агротехнічних польових робіт. Зокрема, спеціалізованими дослідженнями встановлено [5] – 43% приплоду зайця сірого гине під час заготівлі зеленої маси, сінокосінні та збиранні врожаю, ще 15,3% у результаті хімізації угідь, 12,4% – у результаті незаконного добування і т.д. Загалом фактори прямого лімітуючого впливу сільськогосподарського генезису складають 62% від всіх причин загибелі звірів. Дослідниками також відмічено [4, 5], що найбільша смертність представників польової фауни відбувається під час першого укосу сіна та багаторічних трав, що в усіх природних зонах держави співпадає з періодами масового приплоду (насиджування яйцекладок) у тварин. У цей час тут руйнується 45-65% гніздівель куріпки сірої. Інформація про збитки, завдані не мисливським популяціям польової фауни нами не віднайдена, проте, вочевидь, є ще більш невтішною, враховуючи їх значне видове різноманіття та щільність.

            Як результат, на сьогоднішній день у більшості регіонах України поточні щільності зайця сірого та куріпки сірої у декілька разів нижчі (див. держстатистику) ніж у сусідніх Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії – держав з потенційно гіршими природно-кліматичними умовами для існування зазначених видів. Такі невиправдані для ХХІ століття екологічні збитки, зокрема внаслідок нерегламентованого належним чином вітчизняного сільськогосподарського виробництва, давно не притаманні для країн ЄС і суперечать сучасній державній екологічній політиці та цілому ряду конвенцій і міжнародних зобов’язань, які взяла на себе Україна.

            У доповнення до вищезазначеного слід додати, протягом останніх десятиліть спостерігалося подальше прогресування індустріалізації галузі рослинництва виражене, насамперед, суттєвим підвищенням технічних характеристик імпортованої з розвинених країн сільськогосподарської техніки. Наприклад, ширина робочого захвату агрегатів та швидкість робочого руху сучасної ґрунтообробної, кормо- і зернозбиральної техніки зросли відповідно з традиційних 3-5 до 8-12 м та 3,5-5 до 28 км/год і більше [6].

            Обидва зазначені фактори, на думку європейських вчених, нині є ключовими у зростаючій смертності диких тварин через обмеження можливості вчасно залишити небезпечну зону [6]. Від себе хочемо навести два додаткові згубні фактори, які безпосередньо взаємопов’язані з вищезазначеними і, так само як і попередні, жодним чином не регламентуються в нашій державі природоохоронними НПА. Мова йде про тактичні заходи виконання польових робіт стосовно агро-топографічних особливостей місцевості, які на законодавчо-регуляторному та рекомендаційному рівнях існують у більшості країн ЄС та СНД [6, 7, 8, 11], тоді як у нашій державі подібні вимоги  розроблялися ще за часів СРСР [5, 9], втім, і понині носять виключно рекомендаційних характер. Інший аспект – не викликане нагальною практико-економічною необхідністю вишиковування сільськогосподарської техніки у щільний ступінчатий ряд для виконання однотипних операцій, яке примножує ширину суцільного захвату площі на одиницю часу.

Стосовно вирішення окресленої проблеми (недосконалості нормативно-правового забезпечення охорони корисної фауни агроландшафтів) першочергово необхідно звернути увагу на ст. 40 «Запобігання загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів та експлуатації транспортних засобів» Закону України «Про тваринний світ», яка зобов’язує підприємства, установи, організації і громадян вживати заходів для запобігання загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів, у тому числі під час проведення сільськогосподарських робіт. Попри це, в Україні донині не створено цільових підзаконних актів які б регламентували окремі способи та засоби виконання механізованих агротехнічних робіт у відповідності до зазначеної Статті. Примітно, що подібні нормативно-правові акти до відповідних статтей аналогічних законів введені в дію у ряді країн СНГ, у тому числі в РФ [11]. У різних модифікаціях зазначеного документа [11], на рівні федеральних округів і областей, регламентовані зокрема тактичні схеми руху техніки, технології, спецобладнання для сільськогосподарських агрегатів тощо, котрі виключають можливість масової загибелі диких тварин. В розвинених країнах Євросоюзу – Франції, Німеччині та Великобританії на різних рівнях державної влади та органів місцевого самоврядування подібні постанови несуть ще більші обмеження для діяльності сільгоспвиробників де зокрема регламентуються мінімальна висота скошування окремих рослинних культур у періоди масового відтворення фауни, максимально допустима швидкість руху, ширина захвату робочих механізмів сільськогосподарської техніки тощо.

Запровадження подібних вимог в Україні, на наш погляд, нині є нагальною необхідністю і фундаментальною основою для збереження біорізноманіття польової фауни у цілому, а також поліпшення показників ведення мисливського господарства в агроландшафтах, які складають понад 70% у структурі мисливських угідь держави. У зв’язку з цим, нами пропонується розглянути Проект Постанови Уряду (Проект Наказу Мінприроди, спільно чи за погодженням з Мінагрополітики) «Про затвердження Вимог із запобігання загибелі об’єктів тваринного світу під час механізованих агротехнічних робіт», який розроблено нами з урахуванням сучасного світового досвіду [6-8, 11], вітчизняних [5, 9, 12-14] та власних наукових розробок у цьому напрямку, на засадах адаптації та взаємоприйнятної гармонізації його змісту до сучасних сільськогосподарських виробничих умов і природоохоронних пріоритетів держави; колегіально скоригувати його та надати на затвердження до відповідних центральних органів виконавчої влади.

Пункти 1.5-1.7 даних Вимог є принциповими. Вони передбачають створення, на противагу застарілій адміністративно-командній системі («ручне» управління) здійснення державного екологічного нагляду за діяльністю сільгоспвиробників, якій загалом характерні слабкий ресурсо-кадровий потенціал і високі корупційні ризики, максимально саморегульованої системи за якої контрольні функції за виконанням цих Вимог додатково поширюються на найбільш зацікавлену сторону – користувача мисливських угідь, на територіях спільного господарювання з основними користувачами. Розробка подібного підходу рекомендується Європейською хартією полювання та біорізноманіття (Принципи 1, 2, 8, 11) [17], що задекларована Постійним комітетом Бернської Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Рекомендація № 128 [18]), яка ратифікована Україною.

Варто зауважити, дані Вимоги, порівняно з європейською практикою, де в додачу до вищевикладених підходів регламентуються строки заготівлі кормів, мінімальна висота скошування трав, швидкість руху сільгосптехніки, обов’язкова оснащеність її відлякувальними пристроями тощо, є максимально лояльними до вітчизняних аграріїв. Вони не обмежують у використанні загальноприйняті технологічні інструменти виробництва продукції рослинництва, їх дотримання не передбачає регулярних фінансових перевитрат, у тому числі паливно-мастильних матеріалів, людино- та машино-годин, а відтак не зумовлюватиме зниження економічної ефективності сільськогосподарського виробництва у цілому [4-6, 14].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ПОСИЛАНЬ

1. Федюшко М. П. Індикатори стану асоційованого агробіорізноманіття / М. П. Федюшко, А. А. Горбатенко, О. Г .Гриб // Наукові доповіді НУБіПУ. – Вип. 5 (27). – 14 с. [Електронний ресурс]. – 2011. – Режим доступу: – http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/ 2011_5/11fmp.pdf/
2. Федюшко М. П. Реакції індикаторних видів асоційованого агробіорізноманіття на пестицидне навантаження агроландшафтів / М. П. Федюшко // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили]: Екологія: – Т. 206. – Вип. 194. – Миколаїв : ЧДУ ім. П. Могили, 2012. – С. 20–23.
3. Івануса А. В. Аналіз нормативно-правового забезпечення ведення мисливського господарства в Україні / А. В. Івануса, В. З. Холявка // Науковий вісник НЛТУ України. – 2012. – Вип. 22.1. – С. 165-170. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2012_22.
4. Бондаренко В.Д. Вплив на фауну окремих видів сільськогосподарських робіт // Бондаренко В.Д. Біотехнія (Частина 2): Навч. посібник. – Львів: ІЗМН, – 2002. – С. 152-160.
5. Охорона фауни в агроландшафтах / [Бондаренко В.Д., Делеган І.В., Михайлюченко М.Т., Соловій І.П.]. – Львів: Львів. лісотех. ін-т., 1990. – 81 с.
6. Maillard, Jean-François – Suffran, Yves – Omnès, François – Machinisme agricole et faune sauvage – Faune sauvage, № 291, 2ème trimestre 2011, p, 49-54.
7. Zákon zo 16. júna 2009 o poľovníctve a o zmene a doplnení niektorých zákonov (Закон Словацької Республіки «Про полювання і про внесення змін до деяких законів») [http://www.zakonypreludi.sk/zz/2009-274].
8. Lesage J. (Coord) (2009), Intégrer la Biodiversité dans les Systèmes d’Exploitations Agricole, Pratiques, IBIS, Ministère de l’Agriculture et de la Pêche, pp. 3-8. – Режим доступу:  http://www.agriculturebiodiversite.fr/ameliorer-la-biodiversite/adopter-de-nouvelles-pratiques-agricoles/reduire-limpact-des-machines-sur-la-faune-sauvage.html
9. Рекомендации по охране диких животных во время механизированных уборочных работ / Министерство сельского хозяйства СССР, Главное управление по охране природы, заповедникам, лесному и охотничьему хозяйствам ; разраб. С. Г. Манушем. – М. : Колос, 1981. – 15 с.
10. Фото з Інтернет-мережі. Режими доступу: http://dobrobut.kr.ua/produkciya/ zernouborochnye-kombainy/claas-lexion-600.html ; https://www.theguardian.com/environment/2017/oct/04/factory-farming-destructive-wasteful-cruel-says-philip-lymbery-farmageddon-author
11.  Требования по предотвращению гибели объектов животного мира при осуществлении производственных процессов, а также при эксплуатации транспортных магистралей, трубопроводов, линий связи и электропередачи (утв. постановлением Правительства РФ от 13 августа 1996 г., N 997).
12. Збереження біорізноманіття у зв’язку із сільськогосподарською діяльністю : метод. рек. / В. А. Соломаха та ін. – К. : Центр учб. л-ри, 2005. – 122 с. – Бібліогр.: с. 114- 116.
13. Нестеров Ю.В. Практичні поради зі збереження біорізноманіття у сільськогосподарських угіддях. – Київ: Wetlands International Black Sea Programme, 2005. – 64 c.
14. Аксенов В. Д., Свиридов В. М., Винокурова И. А. Пути снижения степени отрицательного воздействия тракторной и другой мобильной сельскохозяйственной техники на окружающую среду (Обзорная информация). — М.: ЦНИИ-ТЭИ тракторсельхозмаш, 1984. — сер. 1, вып. 5. – 57 с.
15.  Про тваринний світ : Закон України від 13 груд. 2001 р. № 2894-ІІІ // Офіційний вісник України. – 2002. – № 2. – Ст. 47.
16.  Про мисливське господарство та полювання : Закон України від 22 лют. 2000 р. № 1478-ІІІ // Офіційний вісник України. – 2000. – № 12. – Ст. 442.
17. Режим доступу:  http://www.cic-wildlife.org/wp-content/uploads/2012/12/Technical_series_2.pdf
18. Режим доступу:  https://rm.coe.int/168074652a

ТЛУМАЧНИЙ ДОДАТОК ДО ПРОЕКТУ ВИМОГ

Тлумачення до окремих підпунктів Вимог:

¹ – являються осередками концентрації денної орнітофауни, зокрема ряду куроподібні (Galliformes), представники яких (перепел, куріпка, фазан) не можуть ефективно переміщуватися у сутінках.

² – витісняють тварин з периферії у центр оброблюваного контуру, у результаті чого відбувається їх масова загибель на завершальних етапах обробки цієї площі.

³ – позбавляють можливості тварин успішно залишити оброблюваний контур, оскільки видозмінюють ландшафт яким вони мають переміщуватися, що відлякує їх і потребує часу 1-3 доби на звикання до нових умов середовища.

⁴ – примножує ширину суцільного захвату площі  оброблюваного контуру за одиницю часу при його обробітку технікою, яка вишиковується у суцільний або діагонально-ступінчатий ряд під час виконання однотипних механізованих агротехнічних робіт, що пропорційно знижує шанси тварин вчасно залишити небезпечну зону.

⁵ – випливає з тлумачного роз’яснення № 1.

⁶ – пропозиція фахівців Національного університету біоресурсів і природокористування України.

⁷ – пропозиції Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Л. Погорілого Міністерства аграрної політики та продовольства України.