Про пошкодження сільгоспкультур дикими тваринами: консультація користувачів угіддями

До Асоціації все частіше почали звертатися за фаховою консультацією мисливські користувачі, чиї угіддя частково співпадають з природоохоронними територіями. В таких місцевостях чинним законодавством значно обмежені інструменти регулювання чисельності диких тварин, тому нерідко останні завдають збитків аграріям, що господарюють на цих або суміжних землях. Як результат, виникають господарські та навіть судові спори між основними та співкористувачами угідь.
Асоціація звертає увагу користувачів мисливських угідь на те, що суб’єктність та правовий статус природоохоронних територій ЗВІЛЬНЯЄ ВАС від будь-якої відповідальності перед агровиробниками за потрави сільськогосподарських культур у зв’язку із законодавчими обмеженнями на мисливськогосподарську діяльність на територіях об’єктів природно-заповідного фонду України. Окрім того, якщо йдеться про види диких тварин занесених до Червоної книги України, в силу додатково вступає “червонокнижне” законодавство, яке також на боці мисливських господарств та рідкісних тварин.
Пропонуємо ознайомитися з типовою ситуацією нижче, на прикладі листа-відповіді Асоціації сторонам спору по одному з таких випадків, де сільгоспвиробник, погрожуючи судами, вимагав від мисливського господарства за власний кошт спорудити “захисний бар’єр” вздовж лісу та “ізолювати” диких тварин від потрапляння на “його” поле.
ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ МИСЛИВЦІВ ТА КОРИСТУВАЧІВ МИСЛИВСЬКИХ УГІДЬ
ДП «ХХХХХХ лісове господарство»
Вул. Хххххх, хх, с. Хххххх,
ХХХХ область, індекс
ТОВ «Сільгосппідприємство ХХХХ»
Вул. Хххххх, хх, с. Хххххх,
ХХХХ область, індекс
До Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь (далі – Асоціація) звернулося керівництво ДП «ХХХХ лісове господарство» для отримання фахової консультації з приводу прецеденту, викладеного у Листі ТОВ «Сільгосппідприємство ХХХХ» (код ЄДРПОУ ХХХХ) до директора ДП «ХХХХ лісове господарство».
Асоціація розглянула звернення та повідомляє наступне.
Імовірний прецедент, зазначений у Листі ТОВ «Сільгосппідприємство ХХХХ» до директора ДП «ХХХХ лісове господарство», щодо потрави зубрами 10 га посівних площ під кукурудзою мав місце на спільній території ДП «ХХХХ лісове господарство» та регіонального ландшафтного парку «ХХХХ». У зв’язку з цим, та з урахуванням факту, що імовірний епізод потрави було здійснено видом диких тварин занесеним до Червоної книги України, даний прецедент необхідно розглядати виключно через призму чинного природоохоронного законодавства України.
Так, частиною 1 ст. 5 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» регламентується, що характер функціонування і режим територій та об’єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджуються…обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища – щодо територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
Статтею 6 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», регламентується, що території та об’єкти, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність, підлягають комплексній охороні, порядок здійснення якої визначається положенням щодо кожної з таких територій чи об’єктів, яке відповідно до цього Закону та законодавства України про охорону пам’яток історії та культури затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Частиною 3 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об’єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
Частинами 5-6 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено наступне: на використання земельної ділянки або її частини в межах природно-заповідного фонду може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором. Завдані внаслідок обмеження (обтяження) у землекористуванні втрати відшкодовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що управління природними заповідниками, біосферними заповідниками, національними природними парками, ботанічними садами, дендрологічними та зоологічними парками загальнодержавного значення, а також регіональними ландшафтними парками здійснюється їх спеціальними адміністраціями.
Частиною 4 ст. 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» забороняється використання будь-яких біотехнічних заходів на територіях заповідних природних комплексів, що унеможливлює організацію відволікаючої підгодівлі на таких землях.
Частиною 3 ст. 14 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено наступне: з метою визначення та обґрунтування заходів щодо провадження відповідно до законодавства та вимог міжнародних договорів природоохоронної, науково-дослідної, рекреаційної, господарської діяльності, охорони, відтворення та використання природних комплексів та об’єктів, які передбачається здійснити протягом п’яти років, а також стратегії розвитку об’єкта природно-заповідного фонду на десять років розробляється проект організації території об’єкта природно-заповідного фонду.
Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено наступне: проект організації території регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів і порядок його реалізації затверджуються державним органом, який прийняв рішення про організацію парку.
Згідно «Проекту організації території регіонального ландшафтного парку «ХХХХ», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1х вересня 201х року за № хххх) у межах його господарської зони проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на РЛП завдань, знаходяться населені пункти, об’єкти його комунального призначення, а також землі інших землевласників і землекористувачів, включені до його складу, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища. Господарства, що увійшли до складу РЛП без вилучення у них земель, здійснюють свою традиційну господарську діяльність з дотриманням загальноекологічних вимог та обмежень щодо охорони навколишнього природного середовища, передбачених Земельним, Водним, Лісовим кодексами України та іншими нормативно-правовими актами. Будівництво нових промислових підприємств, які можуть мати негативний вплив на довкілля, використання високотоксичних препаратів, пестицидів, можливе лише за погодження Департаменту екології та охорони природних ресурсів Ххххххх обласної державної адміністрації та проведення екологічної експертизи.
Статтею 20 Закону України «Про червону книгу України» визначено наступне. Відповідальність згідно з законом за порушення у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України (зубр, лось та ін.), несуть особи, винні у погіршенні, знищенні середовища перебування (зростання) видів тваринного та рослинного світу, занесених до Червоної книги України; вчиненні інших дій, що завдали шкоди тваринам і рослинам, види яких занесені до Червоної книги України.
Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання) та методика її розрахунку визначені Постановою Кабінету Міністрів України № 1030
від 7 листопада 2012 року.
Враховуючи вищевикладене, задля уникнення очевидного порушення природоохоронного законодавства України, рекомендуємо:
- ДП «ХХХХ лісове господарство» утриматися від спорудження захисних бар’єрів, огорож тощо на території лісомисливського господарства та будь-яких заходів з «ізоляції» диких тварин, що перебувають у стані природної волі, які можуть кваліфікуватися чинним законодавством як такі, що погіршують середовище їх перебування чи обмежують природне поширення, особливо в межах природно-заповідного фонду;
- ТОВ «Сільгосппідприємство ХХХХ» утриматися від самовільного спорудження захисних бар’єрів, огорож тощо на землях ведення особистого сільського господарства, які можуть кваліфікуватися чинним законодавством як такі, що обмежують природне поширення чи погіршують середовище перебування диких тварин, які перебувають у стані природної волі;
- ТОВ «Сільгосппідприємство ХХХХ» звернутися до адміністрації регіонального ландшафтного парку «ХХХХ» та Департаменту екології та охорони природних ресурсів Ххххххх обласної державної адміністрації для отримання правової консультації та напрацювання взаємно прийнятних законних рішень з метою мінімізації нанесення шкоди посівам сільгоспкультур, яка може у майбутньому завдаватися дикими тваринами на зазначеній території.
Асоціація тривалий час співпрацює з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України і Міністерством аграрної політики та продовольства України в питаннях охорони і раціонального використання тваринного світу, зокрема щодо розробки механізмів попередження та компенсації завданих збитків, як дикими тваринами так і землекористувачами.
Асоціація не заперечує у залученні її фахівців до консультування ДП «ХХХХ лісове господарство» в судових процесах з порушеного питання, якщо такі в подальшому матимуть місце.
ОТЖЕ, ВСІ КОРИСТУВАЧІ МИСЛИВСЬКИМИ УГІДДЯМИ УКРАЇНИ, НЕЗАЛЕЖНО ГОСПОДАРЮЄТЕ ВИ НА ЗАПОВІДНИХ ТЕРИТОРІЯХ ЧИ ПОЗА НИМИ, ЯКЩО НА ВВІРЕНИХ ВАМ ЗЕМЛЯХ ЧИСЕЛЬНІСТЬ ДИКИХ МИСЛИВСЬКИХ ТВАРИН, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У СТАНІ ПРИРОДНОЇ ВОЛІ, НЕ ПЕРЕВИЩУЄ ОПТИМАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ ВИЗНАЧЕНИХ В ХОДІ ПРОВЕДЕННЯ УПОРЯДКУВАННЯ МИСЛИВСЬКИХ УГІДЬ АБО ВОНИ Є “ЧЕРВОНОКНИЖНИМИ” – ПРО ЖОДНІ ФІНАНСОВІ ВІДШКОДУВАННЯ АГРАРІЯМ НЕ МОЖЕ БУТИ Й МОВИ, ОСКІЛЬКИ ЗА ТАКИХ ОБСТАВИН В ЗАКОНОДАВЧОМУ ПОЛІ НАШОЇ ДЕРЖАВИ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНЕ НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ПІДҐРУНТЯ ДЛЯ СТЯГНЕННЯ ВІДШКОДУВАНЬ, ЗАПОДІЯНИХ В РЕЗУЛЬТАТІ ПОТРАВ ДИКИМИ ТВАРИНАМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ТРЕТІХ ОСІБ.
Підготовлено фахівцями Асоціації