Організаційні особливості будівництва вольєрів для напіввільного утримання мисливських тварин

В мисливському господарстві рано чи пізно стає питання щодо будівництва вольєру для напіввільного утримання мисливських тварин. Що таке вольєр? Функціональні варіанти використання вольєру? Які правові підстави та поетапність його будівництва? Всі ці питання, ми розглянемо у статті члена Науково-технічної ради Асоціації, директора ТОВ «НВП «Укрмисливрибпроект» Сергія Катиша.

Що таке вольєр. Це тимчасова біотехнічна споруда, яку має право побудувати користувач мисливських угідь. Під «вольєром» у Порядку розуміється огорожена ділянка природних угідь для утримання тварин.

Мета створення. Це поліпшення умов існування, розмноження та збільшення чисельності мисливських тварин може здійснюватися, зокрема, шляхом утримання мисливських тварин у напіввільних умовах, тобто утримання набутих в установленому порядку мисливських тварин у штучно створених умовах, в яких вони живляться переважно природними кормами, але не мають можливості вільно переміщуватися за межі штучно ізольованої ділянки мисливського угіддя, як це передбачено Законом.

Напіввільне утримання здійснюється користувачем мисливських угідь, шляхом побудови в межах мисливських угідь відповідних біотехнічних будівель та споруд, зокрема вольєрів.

Утримуючі тварин у таких вольєрах, користувач мисливських угідь зобов’язаний дотримуватися вимог Порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах, що був затверджений Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.09.2010 № 429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1384/18679.

Названим Порядком визначені обов’язкові умови, за яких користувачам мисливських угідь дозволяється утримувати диких тварин у вольєрах. Це –  створення умов, що відповідають біологічним, видовим та індивідуальним особливостям диких тварин; дотримання вимог, встановлені Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження», а також наявність документів, що підтверджують законність набуття дикої тварини.

Самі ж умови утримання диких тварин у вольєрах повинні забезпечувати їх біологічні, видові та індивідуальні потреби, а також запобігати виходу з місць їх утримання.

У вольєрах тварини повинні утримуватися у клітках або інших приміщеннях, норми площі яких не можуть бути менші, ніж мінімальні норми, визначені вищезазначеним Порядком.

Функціональні варіанти використання вольєру. Цільове призначення вольєра може бути наступним: для короткочасної перетримки тварин (наприклад, після відлову в природі); для утримання маточного поголів’я і розведення тварин; для ведення вольєрного мисливського господарства.

Утримання та розведення диких тварин у напіввільних умовах передбачає їх переселення у обмежені загорожею частини природних угідь, тобто вольєри або вольєрні комплекси. Варіанти їх розмірів, конструктивні особливості залежать від майбутніх функцій загорож. Але, незалежно від функцій, на території кожного вольєрного комплексу повинна бути карантинна («санітарна») огорожа. На території «санітарної» огорожі може створюватися спеціальна профілактична зона площею 1,0-1,5 га, відмежована від загальної території, де необхідно розмістити ветеринарно-санітарну лабораторію (пункт), склад лікарняних препаратів та дезактиваційну дільницю. Вона повинна з’єднуватися з основними угіддями вольєри чи господарства за допомогою автошляху через систему воріт з санітарно- протиепідеміологічним контролем. Крім того, кожен тип вольєр повинен бути забезпечений якісними збалансованими кормами та питною водою.

Функціональне призначення вольєрів:

  1. Перетримка тварин, що підлягають реакліматизації чи акліматизації з наступним випуском у угіддя. Вольєр може мати невелику площу, але обов’язково – відокремлену карантинну частину для новопривезених копитних тварин.
    1. Реабілітаційний центр для диких тварин, що потребують санітарної допомоги. Розміри та тип огорожі залежать від виду та кількості тварин, що підлягають санітарному огляду та лікуванню. Необхідне створення профілактичної зони.
    1. Вольєри для інтенсивного розведення диких тварин та випуску їх у природні угіддя. Інтенсивність та якість відтворення забезпечується недопущенням ввозу тварин з гіршими, ніж у аборигенних, генетичними, трофейними ознаками на рівні виду, а також проведенням інших заходів.

 Можуть мати місце різні варіанти випуску тварин в угіддя: залишення в огорожі  лише плідників та випуск в угіддя самок з молодняком; випуск лише молодняку; залишення плідників та частини самок; залишення плідників та потомства від еліти тощо. Основні вимоги до такого типу загорож: достатня площа, в залежності від виду, кількості тварин та типу угідь; вольєр повинен мати протічну питну воду, природні або створені ремізні ділянки з достатніми кормовими та захисними властивостями, систему біотехнії, в тому числі – кормові поля.

Використання вольєру, як місця для полювання. Вольєри цього типу повинні мати більшу територію з усіх типів вольєрів. Основні вимоги — як і для вольєрів для інтенсивного розведення диких твари. Особливістю даного варіанту огорож має бути: навність активно діючих підгодівельних майданчиків, мисливських веж та розроблена система заходів запобігання втрати підранків.

Етапність створення вольєру.

Як правило вольєру будуються в лісових масивах, урочищах, тощо. Це зазвичай землі державного лісового фонду, іноді агролісгоспу. Мисливське господарство самостійно, з урахуванням умов (рельєф, наявність комунікацій, доріг, конфігурації лісового масиву, тощо) визначає місце ймовірного будівництва вольєру. В ідеалі цю роботу доцільно провести з фахівцями проектного підприємтва, які будуть розробляти Проект вольєру для напівільного утримання та технологію штучного утримання мисливських тварин.

Маючі намір створити на території мисливського господарства вольєр, користувач мисливських угідь повинен передбачити його будівництво в Проекті організації та розвитку мисливського господарства, або в ході проведення авторського нагляду за Проектом.

  До початку розробки проектної документації на вольєр мисливське господарство отримую попередні погодження на його будівництво з зацікавленими структурами. А саме:

  • Постійного землекористувача – державного лісового господарства, або агролісгоспу. З вказанням кварталів, виділів та орієнтовної площі вольєру, за матеріалами лісовпорядкування. ст.21. абз.5 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», ст. 31,33 Закону України «Про тваринний світ», ст. 116,149 Земельного Кодексу України, ст. 18 п.2, ст. 20 Лісового Кодексу України.
  • Районного управління Держпродспоживслужби, з урахуванням вимог Закону України «Про ветеринарну медицину».
  • Обласного управління лісового та мисливського господарства
  • Департаменту екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації.

Після отримання чотирьох попередніх погоджень будівництва вольєру, мисливське господарство замовляє проектну документацію на вольєр. Це може бути окремий Проект, або частина, (доповнення) до Проекту мисливського упорядкування.

Проектна документація базується на засадах чинного законодавства України, а саме: Законах України: «Про тваринний світ», «Про мисливське господарство та полювання», «Про ветеринарну медицину», «Про природно-заповідний фонд України», Земельного Кодексу України, «Порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах», затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.09.2010 року № 429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1384/18679 та інших підзаконних актах, інструкціях, положеннях, порядках, тощо.

Крім цього, керуючись ст.ст. 21, 30 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», ст. 18 Лісового кодексу України, мисливське господарство може укласти з землекористувачем (держлісгоспом, агролісгоспом) договір про умови облаштування та подальшої експлуатації тимчасових біотехнічних споруд (вольєрне господарство).

Проектом напівільного утримання мисливських тварин повинно бути передбачено:

  • Правові підстави створення та функціонування вольєру.
  • Правовий режим мисливських тварин, що утримуються у вольєрі.
  • Обстеження території. Висновки та рекомендації щодо створення вольєру.
  • Технічні рішення облаштування  вольєру.
  • Оптимальна ємність вольєру.
  • Особливості живлення диких тварин при вольєрному утриманні.
  • Біотехнічні споруди.
  • Зоогігієна та ветеринарно-санітарні заходи у вольєрному господарстві.
  • Тощо.

Вищевказаний Проект погоджується з усіма структурами, що надали попереднє погодження, і є підставою для його будівництва.