Не допустити епізоотій
Роман НОВІКОВ,
Олександр КРИВЕНКО,
газета “Природа і суспільство”
Інтерв’ю з т.в.о. голови Держпродспоживслужби Сергієм Ткачуком
– За повідомленнями багатьох медіа, а також свідченнями місцевих жителів ситуація зі сказом за останні два роки значно погіршилась. Чи не щоденно з’являється інформація про нові випадки виявлення вірусу сказу у тварин, диких і свійських. Поточного року навіть від цієї хвороби померла людина. Сергію Петровичу, як Ви оцінюєте нинішню епідеміологічну ситуацію зі сказом в Україні, якщо порівнювати її з довоєнним часом?
– Так, війна негативно впливає на збільшення випадків сказу. Для статистики: за 11 місяців 2021 року – 577 неблагополучних пунктів серед тварин різних видів; аналогічний період 2022 року – 411 і за 11 місяців 2023 року – 958.
Ситуація складна, але контрольована. На кожен сигнал щодо сказу фахівці Держпродспоживслужби реагують і проводять профілактичну та вимушену, у разі виникнення спалаху, вакцинацію серед сприйнятливого поголів’я, а також здійснюють заходи щодо боротьби зі сказом тварин відповідно до Інструкції «Про заходи щодо боротьби зі сказом тварин».
– Які причини призвели до таких наслідків?
– Перш за все, на початку дії воєнного стану не проводилася пероральна імунізація проти сказу серед диких м’ясоїдних тварин, які вважаються основним джерелом збудника. Наступна причина – заборона проведення полювання, що, в свою чергу, призвело до збільшення чисельності популяції серед диких тварин (особливо лисиць).
– Які заходи застосовує Ваше відомство для профілактики розповсюдження вірусу сказу?
– Заходи з профілактики, як я вже зазначив, здійснюються відповідно до нормативно-правових актів (інструкції).
Це, перш за все, проведення профілактичної вакцинації. Так, за 9 місяців 2023 року Держпродспоживслужбою проведено вакцинацію проти сказу тварин 3,57 млн гол. тварин, а саме: ВРХ – 173,2 тис. гол.; свині – 0,46 тис. гол., ДРХ – 12,35 тис. гол.; коні – 2,73 тис. гол.; зоопаркові тварини – 0,06 тис. гол.; собаки – 1978,95 тис. гол; коти –
1405,55 тис. гол.
Відновлено кампанію з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин, але не в усіх областях України. Слід зауважити, що проведення зазначеної кампанії було можливе лише за умови наземного розподілу принад через заборону використання повітряного простору внаслідок введення воєнного стану на території України, що, в свою чергу, мало низку особливостей проведення, зокрема, отримання погодження від обласних військових адміністрацій.
– Поточного року було відновлено практику профілактики сказу серед диких м’ясоїдних тварин шляхом пероральної імунізації. Приманку з вакциною розкладали вручну, а не із застосуванням авіації, як раніше. Скільки вакцин і на якій площі було викладено цьогоріч та у що такий захід обходиться державі?
– Розповсюдження вакцини за допомогою авіації – дорожче, адже у вартість такої вакцинації включається згадана послуга. Проте слід відмітити, що розповсюдження із залученням авіації, має низку позитивних відмінностей: можливість обробити значно більшу площу, обробка угідь, до яких складно дістатися людині тощо.
Цьогорічна кампанія здійснювалась на території 19 областей: Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської (в 4 областях – вдалося провести подвійну кампанію: Вінницька, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська).
При цьому робочими групами було розповсюджено 3 427,726 тис. доз вакцини на площі 118 710,816 кв. км, а саме: на узліссях, узбіччі доріг, сільськогосподарських угідь, на території лісових масивів і мисливських угідь.
Описаний захід не є дешевим задоволенням, цьогоріч видатки становили – 145,6 млн грн. Але головне треба розуміти, що без заходів боротьби зі сказом ми отримаємо значні збитки для здоров’я наших людей та тварин, адже лікування від цього захворювання не існує. Також важливо посилити контроль за переміщенням наших громадян через кордон (некомерційного переміщення) з домашніми улюбленцями.
– Після пероральної вакцинації диких хижаків має відбутись лабораторне дослідження для визначення ефективності вакцинації. В різних областях упродовж кількох днів після вакцинації мала би бути відстріляна певна кількість хижаків і патматеріал відправлений на дослідження для виявлення вірусу сказу. Чи проводились такі заходи, в яких областях, скільки особин і якого виду було добуто і досліджено? Які результати дослідження?
– Так, після проведення пероральної імунізації необхідно здійснити оцінку ефективності проведеної вакцинації проти сказу серед диких м’ясоїдних.
Контроль ефективності кампанії проводиться шляхом: здійснення епізоотичного нагляду за зоною здійснення вакцинації; проведення обліку споживання принад на контрольних ділянках, де розкладали вакцину; лабораторних досліджень (зубів диких тварин на наявність біомаркеру – тетрацикліну, сироваток крові на наявність антитіл до вірусу сказу).
За інформацією головних управлінь Держпродспоживслужби в областях, у 2023 році взято 990 проб для лабораторних досліджень на сказ.
Згідно з результатами лабораторних досліджень, у 4% досліджених проб сироваток крові виявлено позитивний результат (наявність титру антитіл, що свідчить про утворення імунітету) та у 35% пробах щелеп виявлено біомаркер на зубах, що свідчить про споживання приманок з вакциною.
– Чи здатна Держпродспоживслужба власними силами нині провести всі ці заходи? Якщо ні, то кого Ви долучали до розкладання вакцин для диких хижаків та відстрілу? На яких умовах?
– На жаль, Держпродспоживслужба має обмежені сили та засоби, щоби самотужки повністю охопити всю територію, яка підлягає обробці. Для здійснення цього заходу, якщо ми маємо на увазі розповсюдження принад з вакциною ручним способом, залучаються досвідчені єгері, лісівники, а також будь-який персонал, що добре обізнаний і орієнтується на місцевості.
В цьогорічній кампанії до складу робочих груп увійшли спеціалісти ветеринарної медицини, лісівники, мисливці тощо. Спільними зусиллями було здійснено великий обсяг роботи.
– В яких областях у 2023 році Держпродспоживслужба отримала дозвіл від ОВА на проведення санітарного відстрілу хижаків? Хто бере участь у таких заходах, яка процедура отримання дозволів, формування бригад і контролю над процесом?
– Питання отримання дозволу ОВА на проведення санітарного відстрілу хижаків розглядається на засіданнях ради оборони області та після – на засіданнях державних надзвичайних протиепізоотичних комісій відповідного рівня. До груп, які проводять регулювання чисельності хижих тварин, входять користувачі мисливських угідь, в основному єгерська служба.
Про проведення регуляції чисельності хижих тварин (дату та місце здійснення заходів) повідомляють органи місцевого самоврядування, Національну поліцію та Держпродспоживслужбу.
Нині погодження для здійснення діагностичного відстрілу серед диких м’ясоїдних тварин (червоної лисиці) отримано у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Харківській, Чернівецькій, Чернігівській областях.
– Що планує робити Ваша Служба у наступному році щодо запобігання поширенню сказу? Чи зможе Україна подолати означену проблему, як це зробили в країнах ЄС?
– Першочергово, це проведення профілактичних щеплень проти сказу серед домашніх тварин. Тому ще раз закликаю всіх власників домашніх улюбленців бути відповідальними та свідомими – зробіть щеплення своїм улюбленцям, збережіть своє здоров’я та тварин!
Вакцина проти сказу є безкоштовною, для здійснення щеплення необхідно лише звернутися до лікарень ветеринарної медицини Держпродспоживслужби вашого регіону.
Також знову сподіваємося на підтримку Держпродспоживслужби військовими адміністраціями, силовими структурами, адже спільними зусиллями ми зможемо охопити ще більший обсяг площі території України з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин.
Ще один проєкт – це запровадження ідентифікації та реєстрації домашніх тварин, який започаткувала Держпродспоживслужба з Мінагрополітики та Мінцифри. Єдиний реєстр дозволить отримувати оперативну та надійну інформацію про: кількість домашніх тварин і темпи розмноження; місця перебування тварин та їх переміщення; стан вакцинації від сказу й інших небезпечних захворювань. Реєстрація є добровільною та безкоштовною і доступна як у державних, так і у приватних ветлікарів.
Чи може Україна досягти таких результатів з метою подолання цього захворювання як в країнах ЄС? Гадаю, що так. Згідно з нашими даними, з кожним роком спостерігалася суттєва тенденція щодо зменшення випадків сказу, але війна внесла свої корективи. Зараз першочергово Держпродспоживслужба здійснює всі необхідні заходи, щоби ситуація залишалася контрольованою, а після Перемоги відновимо свої позиції.
– Ще одна проблема, яка з кожним днем наростає – розповсюдженням африканської чуми свиней. З жовтня цього року свині як свійські, так і дикі почали вмирати сотнями в господарствах. Яка ситуація нині в Україні з АЧС, зокрема, по областях, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року?
– Епізоотична ситуація щодо африканської чуми свиней залишається напруженою. З початку 2023 року в Україні зареєстровано 43 випадки АЧС, саме 28 – серед домашніх свиней, 8 – серед диких, 7 – інфікованих об’єктів.
Найбільше випадків зареєстровано в Київській, Кіровоградській та Чернігівській областях, поодинокі випадки – у Волинській, Чернівецькій, Черкаській, Одеській і Миколаївській областях.
Порівняно аналогічним періодом 2022 року кількість випадків у 6 разів збільшилася (торік за 11 місяців кількість неблагополучних пунктів становила всього 7 випадків).
– Це третя хвиля епідемії АЧС, яка вже у розпалі в ЄС. Перші дві майже знищили поголів’я свиней в Україні, але нині воно відновилося. Вакцини, погодженої Всесвітньою організацією охорони здоров`я тварин – не існує. Тим не менше, деяким країнам ЄС все-таки вдається приборкати цю хворобу як у дикій природі, так і на фермах. Якими засобами це можна зробити у нас?
– Якщо розглядати згадану проблему з різних боків і підходити комплексно до її вирішення, то спочатку необхідно обговорити найбільш ймовірні шляхи, джерела проникнення, занесення згаданого збудника: занесення збудника АЧС у господарства, у домоволодіння власниками тварин, обслуговуючим персоналом на одязі та з харчовими продуктами; занесення збудника в господарство з зерновими продуктами для годівлі тварин без застосування термічної обробки; розповсюдження збудника АЧС на території України дикими свинями; занесення збудника АЧС у господарство з дикими та бродячими тваринами тощо.
Тому, на мою думку, заходи спрямовані на подолання та недопущення розповсюдження збудника АЧС, а саме:
- дотримання вимог закритого режиму роботи господарств незалежно від форми власності;
проведення депопуляції диких кабанів (на сьогодні не проводиться у зв’язку із забороною полювання); - інформаційно-роз’яснювальна робота серед населення;
- заборона відвідування господарств сторонніми особами, а також в’їзд транспортного засобу, не пов’язаного з їх обслуговуванням;
- заборона використовувати для утримання свиней літніх таборів;
- проведення термічної обробки кормів для годівлі свиней;
- заборона згодовування відходів з кухні;
- боротьба з гризунами.
– Чим загрожує Україні в епідеміологічному, продовольчому й економічному плані нехтування рекомендацій і тотальне розповсюдження АЧС серед диких і свійських свиней?
– Передусім, необхідно переглянути саме визначення захворювання Африканська чума свиней (Pestis africana suum, хвороба Монтгомері) – контагіозна вірусна геморагічна хвороба, яка перебігає гостро, підгостро, хронічно безсимптомно й характеризується лихоманкою, геморагічним діатезом, ціанозом шкіри, некродистрофічними змінами паренхіматозних органів і високою летальністю. Економічні збитки, заподіяні захворюванням, надзвичайно великі, оскільки майже стовідсоткова загибель хворих тварин, а також у рамках здійснення заходів із ліквідації спалаху передбачено знищення свиней, які перебувають у зоні ризику.
В умовах сьогодення, коли рівень поголів’я свиней знижується, необхідно докладати максимум зусиль на недопущення розповсюдження збудника АЧС як серед диких, так і серед свійських свиней.
Тому, ще раз наголошую, що з метою недопущення поширення збудника та збереження поголів’я необхідно дотримуватися та виконувати всі правила, що були озвучені раніше, зокрема, з біозахисту.