Михайло ЛУЩАК: Поголів’я диких та здичавілих хижих тварин в умовах воєнного стану зростає

• Admin
• 20/06/2024
• 1 відгук
• вовк в Україні, Всеукраїнська асоціація мисливців іта користувачів мисливських угідь, Держпродспоживслужба, епізоотії, мисливство, мисливська галузь в Україні, мисливське господарство, полювання, сказ в Україні, хижаки в україні, шакал в Україні,

Про збереження державного мисливського фонду та фауністичного різноманіття у зв’язку з динамічним зростанням поголів’я диких та здичавілих хижих тварин в умовах воєнного стану розповів на Всеукраїнській семінар-нараді з питань розвитку мисливської галузі Михайло ЛУЩАК, голова Івано-Франківської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР):

– Не таємниця, що Україна в результаті більше як дворічної заборони полювання, стала епіцентром розмноження хижаків та епізоотичної ситуації, зокрема сказу.

Проблему з хижаками: лисицями, вовками, шакалами та здичавілими тваринами ми лише силами єгерської служби вирішити не в змозі. Уявіть собі, що шакалів фотопастки фіксують вже в гірській місцевості Карпат. Ще недавно такого і уявити не можна було.

Ситуація із вовком теж катастрофічна!

Вовк дуже вправний мисливець і хитра тварина. Загнати у пастку стадо оленів і зарізати їх усіх для зграї вовків надпроста задача. Такі випадки в Івано-Франківській області стаються систематично. Більше того вовки втрачають відчуття страху перед людиною, заходять у села, нападають на отари, ріжуть телят, овець, забирають домашніх собак… Не дивлячись на це, псевдоекологи разом з Міндовкілля просувають законопроєкт, наполягаючи на охороні вовка й забороняючи полювання на нього. Але хоче людина того чи ні, але ми мусимо регулювати чисельність хижаків, бо вовки, шакали, лисиці… стануть господарями не лише в мисливських угіддях, а й в обійстях.

Якщо ми не врегулюємо чисельність хижаків до оптимальної, то ми ніколи не матимемо розвиненого мисливського господарства. Чехія, до прикладу, за рік на одному гектарі угідь добуває стільки ж дичини цінних мисливських видів, скільки ми за 25 років. Ми, тим часом, годуємо нею хижаків.

Нам – користувачам мисливських угідь, мисливцям, громадським організаціям потрібно, нарешті, об’єднуватись, відстоювати свої права і пропонувати владі власні, у тому числі законодавчі, ініціативи. В іншому випадку, в найближчий перспективі ми перейдемо на форму мисливського управління де користувачами будуть окремі феодальні власники, а місцеві мисливці залишаться ні з чим.

Наше майбутнє – місцеві мисливці у територіальних громадах, яких треба гуртувати, доводити їм, що саме вони мають стати господарями на власній землі, допомогти їм у цьому.

Але щоб об’єднуватись і рухатись вперед, нам потрібна якась спільна ідея, як от Кодекс українського мисливця. Таких ініціатив, як і проведення різних мисливських заходів, на шталт, Львівської Всеукраїнської семінар-наради з питань розвитку мисливської галузі та утвердження мисливських національно-культурних цінностей має бути значно більше. До цього процесу треба залучати органи влади, Міндовкілля, яке гальмує багато мисливських ініціатив, і разом знаходити консенсус та рухатись вперед до цивілізованого світу, до розвиненого мисливського господарства, сталого, екологічного полювання.

Посилання на робочу версію Кодексу: https://drive.google.com/…/13rPMjoNqBMc7bmAOU0xlGR3xZmo…

ПОДЯКА всім творцям заходу і Кодексу українського мисливця: Михайлу Казимиру, Дмитру Ляляєва, Володимиру Бойко, Василю Новицькому, Олегу Настасяку, Івану Делегану, Павлу Хоєцькому, Ігорю Калініченку, Марії Власенко, Яні Кульгейко, Андрію Абіну, Валентину Білоусу, Роману Саливону, Володимиру Бабичу, Олександру Курдюку, Дмитру Пастернаку, Олександру Ревнівцеву, Володимиру Нижнику, Сергію Катишу іншим спікерам, друзям і партнерам.