Мисливська політика Франції – максимальна підтримка від держави!

МЕНШ НІЖ ЗА П’ЯТЬ РОКІВ ДЕРЖАВНІ СУБСИДІЇ ДЛЯ МИСЛИВСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ФРАНЦІЇ ЗРОСЛИ З 27 ТИСЯЧ ДО 11,5 МІЛЬЙОНІВ ЄВРО.

Вражаючий стрибок. Сума державної допомоги, надана Національній федерації мисливців Франції (FNC, Федерація), стрімко зросла за останні 5 років, піднявшись з 27 тис. у 2017 році до 11,46 млн євро в 2021 році. Не останню роль зіграв в цьому президент Франції Еммануель Макрон та ініційована ним законодавча реформа мисливського господарства починаючи з 2019 року.

Таке колосальне фінансове зростання відбувається, зокрема, через зниження ціни на національний мисливський дозвіл. Завдяки главі держави у 2018 році він став вдвічі дешевшим (вартість знижено з 400 до 205 євро). Згодом це рішення допомогло масово залучити нових мисливців, оскільки з 2018 по 2019 рік кількість запитів на підтвердження національних ліцензій зросла майже на 40%.

Нова цінова політика дозволила річним доходам Федерації піднятися до 28 млн євро в 2020 році. Тоді як у попередні роки вони становили в середньому лише 11 млн, тобто менше половини від нинішніх.

Динаміка зростання державної грошової допомоги Національній федерації мисливців Франції, млн євро на рік

При цьому, за кожен викуплений дозвіл на полювання з 2019 року французька держава сплачує мисливцям надбавку на власний «еко-внесок» у розмірі 10 євро, призначений для фінансування проектів відновлення біорізноманіття, які реалізуються регіональними асоціаціями та клубами мисливців. Система ековнесків передбачає, що під час затвердження дозволу на полювання кожен мисливець вносить 5 євро з автоматичною надбавкою від держави в розмірі 10 євро для фінансування конкретних дій на користь біорізноманіття: посадки в угіддях живоплотів, біогалявин, відновлення лісового середовища та водно-болотних угідь, створення штучних водойм, утримання місць проживання, ферм та вольєрів для відтворення диких тварин тощо. Загалом майже 15 мільйонів євро на рік спрямовується на збереження біорізноманіття завдяки діям регіональних мисливських асоціацій через 211 затверджених Державним бюро управління біорізноманіттям (OFB) проєктів.

Близько половини польового приплоду козулі рятується європейськими мисливцями за допомогою тепловізійних дронів від загибелі під тракторними агрегатами (один з багатьох екологічних проєктів французьких мисливців)

Підданий необгрунтованій критиці з боку екоактивістів та й самого OFB, еко-внесок також служить для захисту власне мисливства, як інструменту відновлення та охорони довкілля. Зокрема, це дозволяє мисливцям популяризувати практику полювання в початкових школах Франції, фінансувати нові розробки виключно з метою сталого невиснажливого полювання або замовляти важливі наукові дослідження. У звіті засідання FNC президент Федерації Віллі Шраєн стверджував, що «Еко-внесок сприятиме мисливству та запропонує мисливцям нову екологічну вітрину», а також згодом пророкував на загальних зборах FNC, що «Незабаром настане день, коли політичний світ нарешті зрозуміє, що для того, щоб екологічний перехід був успішним, нам просто потрібно більше не віддавати управління довкіллям лише екологам». Очевидно президент Федерації мав на увазі практичні здобутки регіональних мисливських асоціацій, порівняно з переважно пустим галасом екоактивістів, які, до речі, навіть проводять збір коштів серед свої прихильників на боротьбу супроти успішних екологічних акцій мисливців. Отже, що в цьому головніше для екоактивістів – реальні екологічні успіхи мисливців чи виділені державою їм гроші? Питання, яке не потребує відповіді.

Нагадаємо! Допоки наша держава обрала протилежно інший — контр’європейський шлях. Замість того щоб хоч якось підтримувати вітчизняну мисливську галузь, українські можновладці всіляко обкладають її необгрунтованими податками та зборами, часто піаряться на її паплюженні та нищенні. В той час більшість екологічних ініціатив різних рівнів зі збереження стрімко деградуючого довкілля, та зокрема з відновлення тваринного світу України, продовжують втілюватися виключно на папері. “Чому?” – запитаєте ви. Як і в Європі, українська природа реально потрібна лише тим, хто в неї закоханий, і хто заінтересований в її процвітанні та примноженні. А не тим, кому цікавіше грошей чи кабінетного крісла немає нічого…

Апарат Асоціації