Короткий огляд мисливських порохів

Найбільший вплив на якість пострілу за всіх інших компонентів насамперед має порох. Використовувані нашими мисливцями порохи по-різному групуються, але, імовірно, є сенс розділити їх на групу малоспеціалізованих («Сокіл», «Сільвер», «Крук») і групу високоспеціалізованих («Нобель-Спорт», «Сунар», «Віктан», «БіПі» та інші сучасні марки).

Перші загалом застарілі, але універсальні й підходять для мисливців, що самостійно споряджають набої, для звичайного масового полювання, пробачаючи їм незнання багатьох особливостей і огріхи в доборі компонентів набою. Так, порохи «Сокіл» і «Сільвер» (Марка А) дуже схожі й часто відрізняються наявністю незгорілих порошинок. Це пряме свідчення поганого добору наважок шріт/порох і відсутності потрібного тиску форсування (погані клейтухи, нещільне закручення, тонкі порохові прокладки тощо). Марка А – двоосновний, розроблявся з орієнтацією на 35-40 г заряду, тоді як марка Б – одноосновний, від початку розрахований на 32-33 г шроту. Тому «Сільвер Б» різкіший, ніж марка А і в напівавтоматах він працює краще. Відповідність різкості пороху Б нормальному заряду добре помітно за відсутністю значного нагару й незгорілих часток пороху, але в 16 калібрі вже сильніша віддача, що вказує на перевагу «Сільвера А».

Характеристики пороху «Динаміт Спорт Д20» (Франція) в 12 калібрі

Tип закладання дульця Закатка Закатка Закатка
Тип і довжина гільзи 12/70 12/70 12/70
Капсуль M 688 CX 2000 M 686
Наважка шроту, г 30 g 32 g 32 g
Наважка пороху, г 1,60 1,51 1,53
Швидкість шроту за 2,5 м від дулового зрізу, м/с 400 390 390
Граничний тиск, бар 630 bars 680 bars 670 bars

Порох «Крук» начебто орієнтований на 35-грамовий заряд у 12 калібрі, але в будь-якому варіанті цей порох дає різкий постріл із сильною віддачею, за якої навіть на 20% зменшення наважки не дає відчутного пом’якшення імпульсу. «Крук» украй чутливий до найменших відхилень у зміні компонентів набою. Завальцювання набою під «зірку» також підвищує тиск приблизно на 150 кг/см2 порівняно із закруткою. Звичайно, що добре відпрацьована на повстяних клейтухах і закручуванні набою наважка пороху, але засипана в набій із клейтух-контейнером і закладенням дульця «зірочкою» даватиме таку позамежну віддачу й розкид шроту, що постріл стане непередбачуваним. Боротися із цим можна, однозначно зменшуючи порох на 0,2 г під к/к і ще на мінус 0,1 г під «зірку», але краще все-таки залишитися на повсті й звичайній закрутці. Аналогічні капризи виникають під час переходу з 12 калібру на 16-й і особливо на 20-й, які мало придатні для «Крука». Через велику кількість нагару цей порох мало придатний для газовідвідних напівавтоматів, але загалом непоганий для інерційних рушниць, даючи їм чітке перезаряджання.

Представники іншої групи порохів – спеціалізованих за розміром наважки шроту – вимагають безумовного дотримання рекомендацій виробника й хоча б мінімального розуміння процесів, що відбуваються під час пострілу. Найменше нехтування рекомендаціями веде до поганих наслідків, що часто становлять небезпеку для рушниці й для стрільця. Тому працювати із цими порохами мисливцям без тривалого досвіду самостійного спорядження набоїв нема сенсу, вони не зможуть реалізувати їхній потенціал, тим більше адаптувати під особливості напівавтоматів.

Типовим представником цієї групи порохів є угорський Rex-0 (на 28 г), Rex-1 (Magnum на 40-45 г) і Rex-2 під наважки 30-32 г у 12 калібрі. Порохи Rex-0 і Rex-2 дуже різкі й небезпечні для людей без досвіду, які намагаються їх застосовувати в самостійно зібраних набоях. Аналогічним Rex-2 є італійський G3000, який також розрахований на 32 г, але водночас не настільки різкий. Важливо зазначити, що використання всіх типів порохів Rех оптимальне тільки під час застосування твердих клейтух-контейнерів. У разі виконання цієї умови й наявності нормальної наважки в напівавтоматах порох Rex майже ідеальний, він здатний давати середні швидкості заряду 390-415 м/с на робочому тиску 570-580 атм/см2, що є рідкістю навіть для спортивних порохів.

Мисливські порохи «Сунар», «Сунар СФ», «Сунар Н» призначені для спорядження набоїв 12 калібру з масами дробового снаряда 32-36 г і належать до порохів із середньою швидкістю горіння. Варіаціями добавок виробник зумів сформувати сучасну лінійку порохів «Сунар 20», «Сунар 24», «Сунар 32», «Сунар 3», «Сунар 42», «Сунар 46», «Сунар 50», цифри яких відповідають масі дробового снаряда в набоях 12 калібру, тобто всі ці порохи забезпечують середній максимальний тиск порохових газів у каналі ствола не більш ніж 70 МПа.

Мисливцям, які заряджають набої, однозначно потрібно уникати роботи з порохами «Сунар-С» і «Сунар-СВ», призначеними для стендових набоїв із наважками шроту вагою 24 г у 12 калібрі. Тиск цих порохів під поліетиленовим клейтухом-контейнером доходить до 800 кгс/см2, що дуже небезпечно навіть для рушниць Магнум. Погано й те, що на тлі таких тисків на рівні 800 кгс/см2 заряд вагою 24 г за десять метрів від дула має швидкість лише 340 м/с, що досить для тарілочки, але абсолютно неприйнятно для полювання. Тому краще не грати в дурні ігри з непередбачуваною продукцією з Казані й відмовитися від будь-яких порохів «Сунар», до того ж вони дуже недобре залежні від низьких температур.

Пластинчастий іспанський порох «Тахо» (CBS-4) – одноосновний порох, що містить приблизно 97% нітрогліцерину без додавання нітроцелюлози, розмір дископодібного зерна 1,7х0,3 мм. Наразі це один із найм’якіших і найприйнятніших порохів саме для спорядження набоїв для напівавтоматів. Розрахований на 32 г заряду шроту в 12 калібрі, що вимагає обов’язкового виконання, але водночас дає варіації тиску у разі змін компонентів набою, що підбираються під конкретну рушницю, і не дуже залежить від низьких температур середовища. «Тахо» любить щільне заряджання, тому дуже важливо під час спорядження набою щільно стискати порох і забезпечити подальше утримування його в такому щільному стані. У разі явно слабкої віддачі й слабкої швидкості шроту головна причина – недотискання пороху клейтухом (прокладкою) і нещільне збирання набою. Щільне спорядження із пластиковим клейтухом-концентратором розраховане на початкову швидкість 400-405 м/с і тиск, не вищий ніж 600 бар, що й буває під час перевірки набоїв, зібраних на «Тахо» з невеликим завищенням наважки (до +0,1 г).

«Тахо» зручно перераховувати на менші калібри й узагалі – це відмінний порох для полювання й спорту у стандартних каліберних наважках, що відрізняється порівняно м’якою віддачею. Зменшення наважки пороху чітко дає меншу різкість бою зі збільшенням купчастості, а збільшення до 10-15% маси пороху в зимових зарядах не спричиняє особливого дискомфорту. Також важливою особливістю «Тахо» є майже повна відсутність різниці у швидкості шроту у разі заміни «зірки» закруткою і навпаки.

Неповне згоряння пороху «Тахо» і забруднені нагаром стволи напівавтоматів бувають під час використання самозарядних набоїв, зібраних для двостволки. Причина – відсутність потрібного тиску форсування, який досягається тим, що після заряджання порохом контейнер треба притиснути із зусиллям 8-10 кг і простежити, щоб він не пружинив назад. Для цього проводиться додаткове підпресування заряду після засипання шроту й відразу після цього – щільне завальцювання по кільцю (або «зіркою»). Усе це засвідчує, що порох «Тахо» найкраще працює з к/к, які мають досить високий амортизаційний хід, що дає змогу підтиснути його під час споряджання набою, тоді як щільні повстяні й деревноволокнисті клейтухи, які не можна як слід стиснути, для «Тахо» неприйнятні. Тому в 16 калібрі бувають дуже успішні заряди в металевих гільзах, де порох закритий спеціальним розширеним пороховим клейтухом-прокладкою і засипаний тирсою, яку знову перекрито дуже щільною прокладкою. Тиск форсування в такому випадку достатній завдяки щільності тугих прокладок, а тирса дає гарну амортизацію (але погану обтюрацію – майте це на увазі).

Порохи «Нобель-Спорт» і «Динаміт-Нобель» – це низка спеціалізованих сучасних порохів італійського й французького виробництва європейських країн, що лідирують останніми роками на всій території. Порохи «Динаміт-Нобель» у 12 калібрі розроблені під різні наважки шроту – 206 SV на заряд 24 г, 206 V на 28 г, D20 на 32 г, 206 на 34-36 г, А0 – на важкий магнум із вагою заряду шроту 40-50 г, A1SР – на 35-38 г, З7 – на 32 г шроту.

Спеціально для напівавтоматів із зарядом 32 г у 12 калібрі найкращим виявився порох «Нобель Спорт ІЗ7». Він вимагає середніх капсулів СХ2000, товстостінної гільзи, щільного к/к із достатнім рівнем амортизаційного ходу (1,1-1,5 см) і закрутку «зіркою».

Щодо найрозповсюдженішого пороху «Нобель-Спорт Д20», призначеного для зарядів 30-32 г шроту, помітно його тяжіння до легших наважок у межах 30-31 г. Особливості роботи Д20 з різними наважками і типами спорядження вказано у фірмовій таблиці.

Загалом легкі (30 г) заряди на Д20 оптимальні для легких двостволок 12 калібру, але слабенькі для напівавтомата. Досвід застосування набоїв із наважками 30 г по перепелу й голубу на газовідвідних напівавтоматах цілком успішний, що й закономірно для коротких і середніх дистанцій, але на далекі відстані вже потрібне збільшення наважки пороху зі збереженнях щільності спорядження набою.

Усі порохи «Нобель» виявляють вибіркову чутливість до капсулів, що потребує уважного ознайомлення з рекомендаціями розроблювача. Так, згідно з таблицями фірми, капсулі, що належать до сильних (FORTE) – U688, СХ-2000, F616, середні (MEDIO) – F615, Winchester 209, U686, СХ-1000, слабкі (DEBOLE) – F614, U684, CХ-50. Для Д20 оптимальні середні капсулі й навіть слабкі. Потужні капсулі необхідні для різких спортивних варіантів пороху.

На важчі, 36 г, заряди передбачено порох «Нобель Спорт 206S». Наважка 36 г шроту значно чутливіша у віддачі, але газовідвід компенсує надлишки й забезпечує дуже вдалу якість бою набоями з повними каліберними зарядами на рівні 35-36 г. Найкраще для них використовувати 76 мм гільзи, у які без проблем помістяться всі компоненти набою. Водночас «Нобель 206S» перевершує «Тахо» за різкістю, але дає м’якшу віддачу через низький дуловий тиск. Так само, як і «Тахо» «Нобель 206S» мало залежить від температури середовища, але тільки за умови щільного спорядження й достатньої амортизаційної ємності клейтухів. У наважці повних 36 г він досить успішний на повсті без контейнера, вимагаючи водночас лише тугої пластикової прокладки-шашечки на порох. Поверх повстяних клейтухів також потрібна туга картонна прокладка, що забезпечує повну обтюрацію затиснутого порохового клейтуха.

Українські піроксилінові порохи групи «СП» («СП кабан», «СП качка», «СП заєць») шосткінського виробництва продаються вже майже 2 роки, але поки достатнього досвіду роботи з ними немає. За першими відгуками вони загалом забезпечують цілком прийнятні постріли нормальними каліберними зарядами.

Ігор Наконечний, професор, член науково-технічної ради ВАМКМУ