Користувачам мисливських угідь. Методики визначення шкоди та збитків, заподіяних внаслідок збройної агресії росії.

Міндовкілля своїми наказами № 414 та 424 затвердило методики визначення шкоди та збитків, заподіяних лісовому фонду, а також територіям та об’єктам природно-заповідного фонду, внаслідок збройної агресії росії, котрі містять положення про розрахунки відшкодування збитків, завданих мисливському господарству.

*Раніше повідомлялося, що розв’язана росією війна завдала збитків довкіллю України на понад 1,35 трлн гривень. Зокрема вже постраждало 3 млн га лісів – майже третина лісового фонду нашої держави. Деякі з них – втрачені назавжди. Близько третини території України потребуватиме розмінування, на що знадобиться щонайменше 10 років.

МЕТОДИКА
визначення шкоди та збитків, заподіяних лісовому фонду внаслідок збройної агресії Російської Федерації

I. Загальні положення

1. Ця Методика визначає порядок розрахунку обсягу шкоди та збитків, завданих лісовому фонду України внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

2. Втрати лісового фонду внаслідок збройної агресії Російської Федерації включають шкоду, заподіяну державі, та збитки, заподіяні постійним лісокористувачам та власникам лісів на земельних ділянках лісогосподарського призначення, захисних насаджень лінійного типу, лісовим розсадникам, лісовим культурам та користувачам мисливських угідь.

3. Ця Методика застосовується для визначення шкоди та збитків, заподіяних земельним ділянкам лісогосподарського призначення, захисним насадженням лінійного типу, лісовим розсадникам, лісовим культурам та мисливським угіддям внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що включає втрати лісових насаджень та пов’язані із ними:{Абзац перший пункту 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 450 від 26.10.2022}

втрати лісогосподарського виробництва, спричинені обмеженням прав землекористувачів;

втрати пошкодженої, втраченої заготовленої лісопродукції;

неотримані доходи лісокористувачів, заподіяні тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, від:

непроведення рубок (вартість лісопродукції, рентна плата);

неможливості здійснювати побічне користування (зокрема заготівлю березового соку, ягід, грибів);

витрати на підготовку ґрунту під створення лісових культур;

витрати на вирощування садивного матеріалу у лісових розсадниках, створення та догляд за лісовими культурами;

втрати мисливського господарства, внаслідок знищення або пошкодження вольєрів, інших біотехнічних споруд, мисливських тварин.

II. Терміни{Заголовок розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 450 від 26.10.2022}

У цій Методиці терміни вживаються у такому значенні:

бухгалтерська та інша звітність (первинні документи) – це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи;{Абзац другий розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 450 від 26.10.2022}

біотехнічні споруди – штучно створені споруди для поліпшення умов існування, відтворення, збільшення чисельності та охорони мисливських тварин;

втрати земельних ділянок лісогосподарського призначення, захисних насаджень лінійного типу, лісових розсадників, лісових культур та мисливських угідь – напрям, що включає їх втрати та пов’язані із ними витрати або використання в цілях не пов’язаних з веденням лісового господарства, за відсутності діючої дозвільної документації або з перевищенням встановлених лімітів (обсягів) використання. Також втратами лісового фонду визнаються його використання на тимчасово окупованих територіях в період, який визначається відповідно до цієї Методики, та на інших територіях України, що зазнали впливу збройної агресії Російської Федерації;

лісове насадження – сукупність дерев, у яких виявляється не тільки взаємний вплив одне на одного, але і на займаний ґрунт та атмосферу;

лісові культури – насадження, що створюються шляхом садіння сіянців, саджанців, дичок, живців або висівання насіння деревних порід і чагарників;

лісовий розсадник – земельна лісова ділянка, призначена для ведення спеціалізованого господарства з метою вирощування садивного матеріалу для лісового господарства;

лісовий саджанець – лісовий садивний матеріал, вирощений із пересадженого сіянця чи укоріненням частин деревної рослини;

лісовий сіянець – молода деревина чи чагарникова рослина, вирощена із насіння у відкритому чи закритому ґрунті посівного відділення лісового розсадника без пересаджування, яка використовується як садивний матеріал;{Абзац дев’ятий розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 450 від 26.10.2022}

період втрат – час, протягом якого відбулися втрати земельних ділянок лісогосподарського призначення, захисних насаджень лінійного типу, лісових розсадників, лісових культур та мисливських угідь та пов’язані із ними витрати, які здійснювалися за відсутності документів дозвільного характеру, в тому числі після закінчення строку дії, після зупинення дії, з наступного дня після анулювання дозвільної документації або з перевищенням встановлених лімітів (обсягів) використання, а також період їх використання на тимчасово окупованій території, визначених статтею 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», та період збройної агресії Російської Федерації на інших територіях України, які визначаються відповідно до цієї Методики.{Абзац десятий розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 450 від 26.10.2022}

Інші терміни вживаються у значенні, поданому у Земельному кодексу УкраїниЛісовому кодексі УкраїниПодатковому кодексі УкраїниЗаконі України «Про мисливське господарство та полювання».

III. Порядок визначення шкоди та збитків, заподіяних земельним ділянкам лісогосподарського призначення, захисним насадженням лінійного типу та мисливським угіддям внаслідок збройної агресії Російської Федерації

1. Безпосередніми об’єктами обрахування розміру збитків, що підлягають відшкодуванню, є земельні ділянки лісогосподарського призначення, захисні насадження лінійного типу, лісові розсадники лісові культури та мисливські угіддя, які характеризуються локальними особливостями місця розташування та використовуються за цільовим функціональним призначенням.

2. Інформаційною основою для розрахунку розміру заподіяних збитків є:

відомості Державного лісового кадастру;

матеріали лісовпорядкування, даних дистанційного зондування землі, а також спеціальних обстежень земель лісового фонду;

опрацювань висновків експертиз, пояснень, довідок, документів, матеріалів, відомостей, отриманих, зокрема, з офіційних джерел інформації, оперативних повідомлень фізичних та юридичних осіб;

звітні документи виробничої та фінансової діяльності підприємств лісового господарства;

відомості щодо сортиментної структури насаджень;

реалізаційні (ринкові) ціни на деревину лісових порід;

дані отримані від користувачів мисливських угідь, досліджень отриманих зразків решток тварин.

3. Визначення розміру нанесеної шкоди у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність видів тварин та умов їх мешкання, також може здійснюватися із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, а у разі необхідності із залученням спеціалізованих організацій та на основі інших наявних матеріалів.

4. Факт та період втрати земельних ділянок лісогосподарського призначення, захисних насаджень лінійного типу, лісових розсадниках, лісових культур та мисливських угіддь встановлюється посадовими особами органів державної влади у ході проведення заходів.{Абзац перший пункту 4 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 450 від 26.10.2022}

Факт самовільного користування на тимчасово окупованих територіях встановлюється постійними лісокористувачами та власниками лісів, користувачами мисливських угідь з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та цієї Методики.

5. Факти заподіяння шкоди та збитків, заподіяних на землях лісогосподарського призначення, захисним насадженням лінійного типу, лісовим розсадникам, лісовим культурам та мисливським угіддям, а також їх масштаби встановлюються комісіями, створеними місцевими державними адміністраціями, на період воєнного стану – військові адміністрації, (далі – Комісія), шляхом огляду по видільних земельних ділянок, даних дистанційного зондування землі, опрацювань висновків експертиз, пояснень, довідок, документів, матеріалів, відомостей, отриманих, зокрема, з офіційних джерел інформації, оперативних повідомлень фізичних та юридичних осіб тощо.

До складу Комісій включаються представники місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (голови Комісій), постійні лісокористувачі та власники лісів, яким заподіяні збитки, користувачі мисливських угідь або органи які здійснюють їх охорону, яким заподіяні збитки, органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, ДСНС, правоохоронних органів, архітектури та містобудування, які визначені місцевими державними адміністраціями, на період воєнного стану – військові адміністрації.

Результати роботи Комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці Комісії.

Затверджені відповідні акти Комісії надаються до територіального органу Держлісагентства.

IV. Визначення розміру шкоди та збитків заподіяних земельним ділянкам лісогосподарського призначення, захисним насадженням лінійного типу, лісовим розсадникам, лісовим культурам та мисливським угіддям спричинені обмеженням прав землекористувачів на тимчасово окупованих територіях та на іншій території України внаслідок збройної агресії Російської Федерації

1. Розрахунок розміру шкоди та збитків, заподіяних земельним ділянкам лісогосподарського призначення, захисним насадженням лінійного типу, лісовим розсадникам, лісовим культурам спричинені обмеження прав постійних лісокористувачів та власників лісів, для використання їх у цілях, не пов’язаних з веденням лісового господарства, внаслідок збройної агресії Російської Федерації, здійснюється державною лісовою охороною за поданням матеріалів від постійних лісокористувачів та власників лісів, у власності та користуванні яких перебувають земельні ділянки лісового фонду.

2. Визначення розміру втрат лісогосподарського виробництва, спричинені обмеженням прав постійних лісокористувачів та власників лісів або погіршенням якості земель, визначається за формулою:

Рв = (1 – К) × Нв × Пд,(1)

де,Рв-розмір втрат лісогосподарського виробництва, грн;К-коефіцієнт зниження продуктивності угідь;
Нв-середній розмір втрат з розрахунку на 1 гектар, визначається відповідно до Нормативів втрат лісогосподарського виробництва, визначених у пункті «б» додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1279 «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню».
До першої групи лісів віднесено ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення.
До другої групи лісів віднесено інші категорії лісів, крім лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення;{Абзац п’ятий пункту 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 450 від 26.10.2022}
Пд-площа пошкодженої або замінованої ділянки, гектарів.

3. Визначення розміру збитків, заподіяних унаслідок втрат пошкодженої, або втраченої заготовленої лісопродукції.

Основою розрахунків розміру збитків є середня реалізаційна вартість 1 щільного куб. метра деревини лісових порід у розрізі сортиментів, заготовлених лісокористувачем.

Розмірною одиницею для розрахунку розміру збитків приймається 1 щільний куб. метр.

Розміри збитків визначаються за формулами:

від пошкодженої заготовленої лісопродукції;

Рззл = (Цд – Цдп) × Мд,(2)
де,Рззлрозмір втрат від пошкодженої заготовленої лісопродукції, гривень;
Цдвартість деревини згідно з бухгалтерським обліком, гривень;
Цдпціна переоціненої вартості деревини, гривень;
Мдмаса деревини, куб. метрів.

{Абзац десятий пункту 3 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 450 від 26.10.2022}

Вартість переоціненої деревини встановлюється комісією постійного лісокористувача або власниками лісів за результатами проведеної інвентаризації лісопродукції;

від втраченої заготовленої лісопродукції;

Рззвл = Цд × Мд,(3)
де,Рззвлрозмір втрат втраченої заготовленої лісопродукції, гривень;
Цдвартість деревини згідно з бухгалтерським обліком, гривень;
Мдмаса деревини, куб. метрів

Вартість втраченої заготовленої деревини встановлюється комісією постійного лісокористувача за результатами проведеної інвентаризації лісопродукції.

4. Розрахунок неотриманих доходів лісокористувачів, заподіяні тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо не проведення рубок (вартість лісопродукції, рентна плата):

передбачає неотриманий дохід від не проведення рубок лісу, недоотриманої деревини (компенсація упущеної вигоди) у віці стиглості або рубки відповідно до категорії лісів за їхнім функціональним призначенням та визначається за ринковою вартістю наявного на час оцінювання та недоотриманого запасу деревостану у віці стиглості та визначається за формулою:

Ндрл = Цп × (Зпв + Прп × (Всп – в)) × Пл + Рп,(4)
де,Ндрлнедоотриманий дохід від не проведення рубок лісу;
Цпфактична середня зважена ринкова ціна деревної породи за попередній період (рік), грн/куб. метрів;
Зпвзапас деревостану деревної породи у віці в (за матеріалами лісовпорядкування), куб. метрів/га;
Прпщорічна зміна запасу деревостану деревної породи за матеріалами лісовпорядкування за період (Всп – в), куб. метрів/га
Вспвік стиглості деревостану для деревної породи відповідно до категорії лісів за їхнім функціональним призначенням (експлуатаційні, захисні, рекреаційно-оздоровчі, природоохоронні ліси), років;
вфактичний вік деревостану на лісовій ділянці, років;
Плплоща лісової ділянки, на якій заплановано проведення заготівля деревини гектари;
Рпрентна плата, гривень (у деревостанах віком понад 40 років).

Підтверджуючими документами є перелік ділянок на яких заплановано проведення заготівля деревини в порядку головного користування та перелік ділянок інших рубок пов’язаних та не пов’язаних із веденням лісового господарства.

5. Визначення витрат у зв’язку із неможливістю проведення заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічного користування та недотримання сплати рентної плати в місцевий бюджет:

основою розрахунків розміру шкоди є установлені ліміти використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійсненні побічних лісових користувань та на підставі виданого спеціального дозволу – лісового квитка;

розмірною одиницею для розрахунку розміру шкоди приймається 1 тонна (для новорічних ялинок – тис. штук).

Розмір шкоди визначається за формулою:

РШДП = Л × ЦЛ + Рп,(5)
де,Ршдпрозмір шкоди від невикористання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійсненні побічних лісових користувань, гривень;
Лвстановлений ліміт на вид лісових ресурсів, тонна або штук;
ЦЛвартість лісових ресурсів згідно з бухгалтерським обліком, гривень;
Рпставка рентної плати встановлена обласними радами, гривень.

6. Визначення витрат у зв’язку із неможливістю використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт на умовах тимчасового користування лісами (довгострокове та короткострокове) та недоотримання сплати рентної плати в місцевий бюджет:

основою розрахунків розміру зазначеної шкоди є рентна плата, на підставі виданого спеціального дозволу – лісового квитка (на умовах короткострокового тимчасового користування лісами до 1 року) та укладеному договорі між постійним та тимчасовим лісокористувачем (на умовах довгострокового тимчасово користування лісами більше 1 року).

Розмір шкоди визначається за формулою:

РШТКЛ = Т × НГОЛД × Пл × РпТКЛ,(6)
де,РШТКЛрозмір шкоди із неможливістю використання корисних властивостей лісів;
Ттермін неможливого користування лісовими ділянками (в місяцях для короткострового користування лісами, в роках для довгострокового користування лісами);
НГОЛДнормативна грошова оцінка земельної лісової ділянки, гривень;
Плплоща лісової ділянки, яка виділена у тимчасове користування гектари;
РпТКЛставка рентної плати на умовах тимчасового користування лісами, (відсотки від нормативно – грошової оцінки лісової ділянки, які встановлюються рішенням обласних радах).

Підтверджуючими документами використання лісів на умовах тимчасового користування є:

для короткострокового тимчасового користування – витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної лісової ділянки на період дії лісового квитка, розрахунок сплати рентної плати та виданого спеціального дозволу – лісового квитка;

для довгострокового тимчасового користування витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної лісової ділянки на час укладання договору, договір довгострокового тимчасового користування лісами та розрахунок сплати рентної плати за використання лісової ділянки.

7. Визначення витрат на підготовку ґрунту під створення лісових культур, визначається за формулою:

Впг = Рпг + Вза × Пл,(7)
де,Впгвитрати всього на підготовку грунту під створення лісових культур гривень/гектари;
Рпгвитрати на підготовку грунту механізованим способом і вручну відповідно до бухгалтерської документації за виконану роботу;
Взазагальновиробничі та адміністративні витрати за звітною документацією грн/га (визначаються як питома вага у загальних обсягах витрат з лісового та мисливського господарства за відповідною звітною документацією постійного лісокористувача та власника лісів, які не зазначені в наряді-акті);
Плплоща на якій проведена підготовка грунту під лісові культури, гектари.

Підтверджуючими документами є: наряд-акт виконання робіт, акт приймання виконаних робіт (роботи виконанні суб’єктами підприємницької діяльності).

8. Визначення шкоди та збитків, завданих лісовим розсадникам та лісовим культурам шляхом пошкодження або знищення.

Під час здійснення розрахунку необхідно враховувати витрати на вирощування садивного матеріалу та догляду за лісовими культурами, а також затрати на створення та відновлення лісових розсадників та лісових культур.

У разі неможливості здійснення реального обліку забрудненого ґрунту, засмічених або порушених земельних ділянок, пошкодженого або знищеного садивного матеріалу, лісових культур, будівель, споруд, обладнання, які забезпечують вирощування садивного матеріалу на лісових розсадниках, для розрахунку завданої шкоди та збитків необхідно використовувати космічні знімки та дані підприємств щодо вирощування садивного матеріалу, створення лісових культур за останні 3 роки, наявних будівель, споруд, обладнання.

Визначення шкоди та збитків, завданих лісовим розсадникам та лісовим культурам шляхом пошкодження або знищення здійснюється за формулою:

Рк = Нзк + Рв + Зк,(8)
де,Ркрозмір шкоди та збитків, завданих шляхом знищення або пошкодження лісових розсадників та лісових культур, тис. грн;
Нзкрозмір втрат на організацію і створення лісових розсадників та лісових культур, затрати на вирощування садивного матеріалу та догляду за лісовими культурами, відповідно до бухгалтерської документації за виконану роботу тис. грн;
Зкрозмір шкоди, завданої лісу знищенням або пошкодженням сіянців, саджанців у лісових розсадниках та знищенням лісових культур (згідно з додатком 3 та додатком 4 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», тис. гривень).

Підтверджуючими документами є: наряд-акт виконання робіт, акт приймання виконаних робіт (роботи виконанні суб’єктами підприємницької діяльності).

Рв = (1 – К) × Нв × Пд,(9)
де,Рврозмір втрат лісогосподарського виробництва, грн;
Ккоефіцієнт зниження продуктивності угідь;
Нвсередній розмір втрат з розрахунку на 1 гектар, визначається відповідно до Нормативів втрат лісогосподарського виробництва, визначених у пункті «б» додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1279 «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню».

{Абзац тринадцятий пункту 8 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 450 від 26.10.2022}

До першої групи лісів віднесено ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення.

До другої групи лісів віднесено інші категорії лісів, крім лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення;

Пд – площа пошкодженої або замінованої ділянки, гектарів.

9. Визначення розміру шкоди завданої мисливському господарству за знищення чи пошкодження солонців, годівниць, посівів кормових культур рослин, мисливських вишок, вольєрів, вказівних знаків, інших біотехнічних споруд – за фактичною вартістю, збільшеною в п’ять разів за формулою:

РШБ = ФВБ(ів) × 5 × К-тьБ(ів)(10)
де,РШБ(ів)розмір шкоди завданої знищенням чи пошкодженням солонців, годівниць, посівів кормових культур рослин, мисливських вишок, вольєрів, вказівних знаків, інших біотехнічних споруд певного (і-того виду), грн;
ФВБ(ів)фактична вартість згідно бухгалтерського обліку солонців, годівниць, посівів кормових культур рослин, мисливських вишок, вольєрів, вказівних знаків, інших біотехнічних споруд;
К-тьБ(ів)кількість знищених чи пошкоджених біотехспоруд і-того виду.

10. Визначення розміру прямої шкоди завданої певному виду мисливських тварин визначається за формулою:

РШ(ів) = (Т(ів) × К-ть(ів)) + (Мм(ів) × Цм(ів) × К-ть(ів)) + (Мш(ів) × Цш(ів) ×
К-ть(ів)),
(11)

де,РШ(ів)-розмір шкоди завданої певному (і-тому) виду мисливських тварин, грн;
Т(ів)-такса для обчислення розміру відшкодування збитків певного і-того виду тварин (визначається відповідно до Такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України), затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства екології та природних ресурсів України від 19 червня 2017 року № 301/222, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 липня 2017 року за № 842/30710);{Абзац четвертий пункту 10 розділу IV в редакції Наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 450 від 26.10.2022}
К-ть(ів)-кількість знищених особин і-того виду тварин;
Мм(ів)-маса м’яса знищених особин і-того виду тварин;{Абзац шостий пункту 10 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 450 від 26.10.2022}
Цм(ів)-середньо ринкова ціна м’яса знищених особин і-того виду тварин;{Абзац сьомий пункту 10 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 450 від 26.10.2022}
Мш(ів)-маса шкури і-того виду тварин;{Абзац восьмий пункту 10 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 450 від 26.10.2022}
Цш(ів)-середньо ринкова ціна шкури і-того виду тварин.{Абзац дев’ятий пункту 10 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 450 від 26.10.2022}
{Абзац десятий пункту 10 розділу IV виключено на підставі Наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 450 від 26.10.2022}

Значення «Мм(ів)», «Цм(ів)», «Мш(ів)», «Цш(ів)», наведені в цьому пункті, визначаються відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».{Абзац десятий пункту 10 розділу IV в редакції Наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 450 від 26.10.2022}

11. Визначення розміру шкоди за знищення чи пошкодження гнізда, нори, іншого житла тварин, а також бобрової загати обчислюється за таксою на відповідний вид тварини, збільшеною у п’ять разів за формулою:

РШЖ(ів) = Т(ів) × 5 × К-тьЖ(ів),(12)

де,РШЖ(ів)-розмір шкоди завданої житлу (гніздо, нора, інше житло чи споруда мисливських тварин, а також боброва загата) певного (і-того) виду мисливських тварин, гривень;
Т(ів)-такса для обчислення розміру відшкодування збитків певного і-того виду тварин (визначається відповідно до Такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України), затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства екології та природних ресурсів України від 19 червня 2017 року № 301/222, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 липня 2017 року за № 842/30710);{Абзац четвертий пункту 11 розділу IV в редакції Наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 450 від 26.10.2022}
К-тьЖ(ів)-кількість знищених жител (гнізд, нір, іншого житла чи споруд мисливських тварин, а також бобрових загат) певного (і-того) виду мисливських тварин.
*-визначається відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства екології та природних ресурсів України від 19 червня 2017 року № 301/222 «Про затвердження Такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України)», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 липня 2017 року за № 842/30710;

12. Визначення розміру шкоди за кожне пошкоджене яйце, а також за кожний виявлений ембріон у незаконно добутої (знищеної) мисливської тварини обчислюється у розмірі 50 % від такси на відповідний вид тварини за формулою:

РШЯЕм(ів) = Т(ів) × 0,5 × К-тьЯЕм(ів),(13)

де,РШЯЕм(ів)-розмір шкоди завданої за кожне пошкоджене яйце, а також за кожний виявлений ембріон у незаконно добутого (знищеного) певного (і-того) виду мисливських тварин, гривень;
Т(ів)-такса для обчислення розміру відшкодування збитків певного і-того виду тварин (визначається відповідно до Такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України), затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства екології та природних ресурсів України від 19 червня 2017 року № 301/222, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 липня 2017 року за № 842/30710);{Абзац четвертий пункту 12 розділу IV в редакції Наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 450 від 26.10.2022}
К-тьЯЕм(ів)-кількість пошкоджених яєць, а також виявлених ембріонів у незаконно добутих (знищених) мисливських тварин, певного (і-того) виду мисливських тварин.
*-визначається відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства екології та природних ресурсів України від 19 червня 2017 року № 301/222 «Про затвердження Такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України)», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 липня 2017 року за № 842/30710;

13. Визначення розміру шкоди за кожне знищене чи пошкоджене штучне гніздо мисливських птахів – за фактичною вартістю, збільшеною в десять разів за формулою:

РШШГн(ів) = ФВ(ів) × 10 × К-тьШГн(ів),(14)
де,РШШГн(ів)розмір шкоди завданої за знищене чи пошкоджене штучне гніздо мисливських птахів певного (і-того) виду, гривень;
ФВ(ів)фактична вартість відповідно до даних бухгалтерського обліку штучного гнізда певного і-того виду мисливських птахів, гривень;
К-тьШГн(ів)кількість знищених чи пошкоджених штучних гнізд мисливських птахів і-того виду.

V. Розрахунок розміру збитків, заподіяних державі в результаті самовільного користування землями лісогосподарського призначення, захисними насадженнями лінійного типу та мисливськими угіддями на тимчасово окупованих територіях внаслідок збройної агресії Російської Федерації

1. Визначення обсягу самовільного, в тому числі незаконного, користування землями лісогосподарського призначення, захисними насадженнями лінійного типу на тимчасово окупованих територіях, внаслідок збройної агресії Російської Федерації визначається шляхом встановлення обсягу (кількості) самовільного їх використання або розміру площі користування в цілях, не пов’язаних з веденням лісового господарства та неотриманням доходів і визначається за формулою:

Нд = Пл × Пр × Т × Цп,(15)
де,Нднеотриманий дохід від використання лісових ділянок вкритих лісовою рослинністю;
Плплоща лісових ділянок вкритих лісовою рослинністю (окуповані території), в гектарах;
Прприріст річний (щорічна зміна запасу) куб.метрів/гектари;
Ттермін самовільного користування лісовими ділянками вкритими лісовою рослинністю (окупація) (в роках);
Цпфактична середня зважена ринкова ціна деревної породи гривень/куб. метрів.

2. Визначення розміру недоотриманого доходу (вигоди) мисливського господарства під час дії обмежень на тимчасово окупованих територіях, внаслідок збройної агресії Російської Федерації розраховується за формулою:

РНД = (РДЗв – РФД) × Т × ІндІнф,(16)
де,РНДрозмір недоотриманого доходу, гривень;
РДЗврозмір доходу згідно бухгалтерського обліку в звичайних умовах (за попередній рік), гривень;
РФДрозмір фактичного доходу згідно бухгалтерського обліку отриманий за розрахунковий період, гривень;
Ттермін дії обмежень які впливають на неможливість отримання доходу (вигоди) мисливського господарства через окупацію (в роках);
ІндІнфіндекс інфляції.

VI. Визначення розміру іншої шкоди та збитків на землях лісогосподарського призначення, захисних насаджень лінійного типу та мисливських угідь, внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

1. Визначення розміру шкоди та збитків завданих водно-болотним угіддям розташованим на землях лісогосподарського призначення, у захисних насадженнях лінійного типу та мисливських угіддях здійснюється відповідно до методики, зазначеної у підпункті 11 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 951).{Абзац перший розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 450 від 26.10.2022}

2. Визначення розміру шкоди та збитків завданих будівлям, спорудам, об’єктам незавершеного будівництва, здійснюється відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 473.{Абзац другий розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 450 від 26.10.2022}

Заступник директора
департаменту –
начальник відділу охорони
земельних ресурсів
Департаменту збалансованого
природокористування





А. Ільєнко

МЕТОДИКА
визначення шкоди та збитків, завданих територіям та об’єктам природно-заповідного фонду внаслідок збройної агресії Російської Федерації

I. Загальні положення

1. Ця Методика визначає порядок розрахунку розміру шкоди та збитків, завданих природно-заповідному фонду України (далі – ПЗФ) внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

2. У цій Методиці терміни вживаються у такому значенні:

1) вихідні дані – документація на територію або об’єкт ПЗФ, в тому числі документи, в яких міститься інформація про вихідний стан, документи, складені під час виявлення та фіксації шкоди та збитків, акт виявлення та фіксації шкоди, завданої територіям та об’єктам ПЗФ України, складений відповідно до цієї Методики, а також дані дистанційного зондування Землі (космічні знімки, аерофотознімки) та їх похідні продукти до цього акта, інші документи, які містять характеристики об’єктів оцінки;

2) експертне дослідження (експертне оцінювання) – дослідження (оцінювання), яке проводиться експертом на основі спеціальних знань об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини події, за зверненням юридичних або фізичних осіб.

Інші терміни, що використовуються у цій Методиці, вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про наукову і науково-технічну діяльність»«Про національну інфраструктуру геопросторових даних»«Про природно-заповідний фонд України»«Про Червону книгу України»«Про охорону навколишнього природного середовища».

3. Визначення розмірів та обсягів шкоди та збитків, завданих ПЗФ збройною агресією Російської Федерації, здійснюється з метою:

прогнозування загальнодержавних та секторальних витрат на відновлення;

визначення обсягів компенсації державі за шкоду, заподіяну довкіллю, а також національному надбанню держави, до якого належить ПЗФ;

подання на цих підставах відповідних позовів на компенсацію до судових інстанцій, у тому числі – міжнародних.

Основним показником, який оцінюється, є збитки, завдані природним територіям та об’єктам внаслідок їх пошкодження чи знищення.

4. Факти заподіяння шкоди та збитків ПЗФ, а також їх масштаби встановлюються комісіями, створеними місцевими державними адміністраціями (на період воєнного стану – військовими адміністраціями) (далі – комісія), шляхом огляду територій ПЗФ, даних дистанційного зондування Землі, опрацювань висновків експертиз, експертів, пояснень, довідок, документів, матеріалів, відомостей, отриманих, з офіційних джерел інформації, повідомлень фізичних та юридичних осіб.

До складу комісій включаються представники місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, адміністрації територій та об’єктів ПЗФ, яким заподіяні збитки, представники територіальних органів Держгеокадастру, представники Держекоінспекції та її територіальних органів, місцевих фінансових органів, органів з питань містобудування та архітектури, правоохоронних органів.

Головою комісії визначається представник військової адміністрації.

Результати роботи комісій оформлюються актом та підписуються всіма членами комісії. До акта комісійного обстеження обов’язково додаються результати фотофіксації об’єкта, що свідчать про характер та обсяг руйнувань.

5. Ця Методика застосовується для визначення збитків, завданих територіям та об’єктам ПЗФ внаслідок пошкодження чи знищення природних комплексів та об’єктів у їх межах.

II. Порядок визначення шкоди та збитків, завданих територіям та об’єктам природно-заповідного фонду внаслідок збройної агресії Російської Федерації

1. Відшкодуванню підлягають:

понесені або необхідні витрати на відновлення природних комплексів та об’єктів в межах територій та об’єктів ПЗФ в обсязі, еквівалентному втраченим (пошкодженим) природним ресурсам, які надавалися цими природними комплексами та об’єктами;

виражені у грошовій формі відновлювані втрати ПЗФ за період від дати втрати (пошкодження) до відновлення до вихідного стану;

виражені у грошовій формі безповоротні (невідновлювані) втрати ПЗФ;

збитки, завдані в результаті забруднення атмосферного повітря, земель, вод, що визначаються за окремо встановленими методиками з урахуванням коефіцієнта 10, яким визначається особлива природоохоронна цінність територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

витрати на проведення оцінки завданої шкоди та збитків (на експертизу, експертне дослідження (експертне оцінювання), збирання та оброблення даних дистанційного зондування Землі).

2. Об’єктами оцінки є об’єкти визначення шкоди та збитків згідно з цією Методикою, а саме:

природні комплекси, до яких відносяться: ландшафти, екосистеми, природні середовища існування, такі як місця токування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних чи тимчасових скупчень тварин, нерестовищ, території, що є шляхами міграції тварин, інші території, що є середовищем існування рослин і тварин, а також частини зазначених природних комплексів в межах територій та об’єктів ПЗФ;

природні об’єкти, а саме: об’єкти рослинного і тваринного світу, а також нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин, унікальні природні утворення, в тому числі такі, що оголошені пам’ятками природи;

штучно створені об’єкти ПЗФ.

III. Розрахунок визначення шкоди та збитків, завданих територіям та об’єктам природно-заповідного фонду внаслідок збройної агресії Російської Федерації

1. Втрати ПЗФ від наслідків збройної агресії Російської Федерації поділяються на невідновлювані та відновлювані.

2. До невідновлюваних втрат ПЗФ належать знищені ендемічні та/або зникаючі види тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, або унікальні та неповторні природні ландшафти. Невідновлюваними також є втрати окремих видів тваринного та рослинного світу, пам’ятки природи, що не мають аналогів у світі і у разі знищення не можуть бути відтворені.

3. До відновлюваних втрат ПЗФ належать такі втрати, що можуть бути відтворені, а первісний стан заповідних територій чи об’єктів може бути відновлений.

4. Розрахунок збитків, завданих територіям та об’єктам ПЗФ внаслідок збройної агресії Російської Федерації, провадиться на основі визначення обсягу відшкодувань на відновлення первинного стану екосистем заповідної території чи об’єкта з використанням для розрахунків окремих методик або такс, розроблених та затверджених у відповідності до законодавства. Наслідки збройної агресії Російської Федерації, що призводять до невідновних втрат, опосередковано оцінюються експертним шляхом через систему економічних та соціальних збитків.

Визначення шкоди та збитків, завданих територіям та об’єктам ПЗФ внаслідок збройної агресії Російської Федерації, здійснюється Держекоінспекцією шляхом розрахунку відповідно до форми розрахунку збитків, завданих територіям та об’єктам природно-заповідного фонду України внаслідок збройної агресії Російської Федерації, наведеної у додатку до цієї Методики.

5. Втрати, завдані територіям та об’єктам ПЗФ внаслідок збройної агресії Російської Федерації, визначаються шляхом виділення типових біогеоценозів, подібних за типом рослинних угруповань, умовами місцезростання, віком та походженням. Підраховується кількість знищених та пошкоджених рослин і тварин за видовим складом. Визначається кількість знищених рослин і тварин та окремих популяцій інших видів організмів, занесених до Червоної книги України. Визначається відповідність стану типу біогеоценозу після збройної агресії Російської Федерації його нормальному незмінному стану.

6. Втрати від недоотримання прибутків від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристично-екскурсійної та іншої діяльності на територіях та об’єктах ПЗФ визначаються шляхом порівняння надходжень від цієї діяльності за попередні роки. Методом експертного оцінювання визначаються економічні та соціальні втрати від наслідків збройної агресії Російської Федерації, що призводять до зникнення природних комплексів чи їх окремих компонентів, унікальних природних утворень, рідкісних, екзотичних і типових видів флори та фауни, унікальних видів рослинного і тваринного світу, занесених до Червоної книги України, пам’яток природи та унікальних ландшафтів.

Вихідні дані про типові біогеоценози визначаються у проєкті організації території ПЗФ та літопису природи, який ведеться щодо окремих категорій територій ПЗФ. Дані про економічний ефект від рекреаційної діяльності та кількість відвідувачів визначаються на підставі даних фінансових документів установи ПЗФ. Загальні економічні втрати об’єкта ПЗФ від наслідків збройної агресії Російської Федерації (Рпзф) визначаються як сума витрат на відновлення природного стану та сума збитків від недоотриманих надходжень від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристично-екскурсійної та іншої діяльності установи і розраховуються за такою формулою:

Рпзф = Пз + Рз,

деРпзфзагальні економічні втрати об’єкта ПЗФ від наслідків збройної агресії Російської Федерації;
Пзсума витрат на відновлення природного стану об’єкта ПЗФ;
Рзнедоотримані надходження від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної та іншої діяльності установи ПЗФ.

Витрати на відновлення природного стану об’єкта ПЗФ (Пз) розраховуються за такою формулою:

деАпвитрати на експертизу екологічної та ландшафтної структури об’єкта ПЗФ;
Ансвитрати на експертизу змін стану біогеоценозів об’єкта ПЗФ, що постраждав внаслідок збройної агресії Російської Федерації;
Iрозмір збитків, заподіяних біогеоценозу внаслідок збройної агресії Російської Федерації, за окремими складовими розраховується за окремими методиками або таксами, розробленими та затвердженими у відповідності до законодавства;
kкількість типів біогеоценозів.

Втрати ПЗФ від недоотримання надходжень внаслідок збройної агресії Російської Федерації, від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристично-екскурсійної та іншої діяльності (Рз) розраховуються щодо кожної установи за сумою різниці економічного ефекту до і після збройної агресії Російської Федерації:

Рз = Q – q

деQдохід установи ПЗФ від наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної, рекламно-видавничої та іншої діяльності до збройної агресії Російської Федерації;
qдохід установи ПЗФ від наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної, рекламно-видавничої та іншої діяльності після збройної агресії Російської Федерації.
Директор Департаменту
природно-заповідного
фонду та біорізноманіття


Е. Арустамян