Чергова законодавча загроза мисливству!

Народні обранці з екологічного комітету Верховної Ради в черговий раз наступили на граблі власної необізнаності. Цього разу пропонований ними Проект Закону 5413 від 21.04.2021 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони та збереження особливо цінних ділянок природних водойм та водотоків” вразив фахівців дивакуватістю та байдужістю своїх положень до потреб і конституційних прав українців. Ним будуть встановлюватися «масиви поверхневих вод» що отримають статус «особливо цінної ділянки природних водойм та водотоків» прирівняного до об’єкту природно-заповідного фонду…

При цьому, згідно Законопроекту, навіть визначення червонокнижного виду рослин на такій ділянці автоматично для місцевого населення заборонятиме рибальство, мисливство, відпочинок на природі, випас худоби, заготівлю сіна та лікарських трав, а для суб’єктів господарювання – майже всі види діяльності! Це випливає зі Статті 941, якою Законопроектом пропонується доповнити Водний кодекс України.

Стаття 941.: Віднесення ділянок природних водойм та водотоків до особливо цінних є підставою для оголошення їх та прилеглих територій прибережних захисних смуг територією чи об’єктом природно-заповідного фонду України.
У межах особливо цінних ділянок природних водойм та водотоків діють обмеження господарської діяльності, передбачені статтею 89 цього Кодексу, статтею 61 Земельного кодексу України.
З метою охорони особливо цінних ділянок природних водойм та водотоків у їх межах та у межах прилеглих прибережних захисних смуг також забороняється:
зміна рельєфу;
перекриття, руйнування та спрямлення русла;
поглиблення дна нижче природного рівня;
видобування корисних копалин;
знищення, пошкодження природного рослинного покриву;
випалювання сухої рослинності;
будівництво гідротехнічних та гідрометричних споруд (окрім випадків, коли такі вже існують);
водозабір та водовідведення (окрім випадків, коли такі вже існують), скиди води;
усі види рубок (крім вибіркових санітарних рубок та вирубування окремих дерев під час гасіння пожежі);
полювання, рибальство;
зариблення та інші заходи з аквакультури;
стоянка будь-яких видів транспорту (крім спеціального);
влаштовування об’єктів стаціонарної рекреації та інших місць відпочинку населення;
усі види екскурсій, крім пішохідних та з використанням веслових суден;
випасання тварин та організація водопоїв;
сінокосіння механізованими засобами, заготівля лікарських та інших рослин;
вилов і знищення диких тварин та порушення умов їх оселення, гніздування, нересту та нагулу;
інтродукція нових видів тварин і рослин, збирання колекційних та інших матеріалів, крім матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень.
Підставами для визначення особливо цінних ділянок природних водойм та водотоків є:
1) масив (масиви) поверхневих вод, який не зазнав змін внаслідок антропогенного впливу або такі зміни є незначними (неістотними), що на підставі даних державного моніторингу вод відповідає класу екологічного стану «відмінний»;
2) наявність на відповідній території (масиві (масивах) поверхневих вод, а також у межах прилеглих до нього (них) прибережних захисних смуг) видів рослинного та тваринного світу, що занесені до Червоної книги України та/або охороняються міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
3) відповідна територія (масив (масиви) поверхневих вод, а також прилеглі до нього (них) прибережні захисні смуги) чи її частина є середовищем існування, шляхами міграції диких тварин та/або місцезростанням дикорослих рослин і природних рослинних угруповань, види яких занесені до Червоної книги України та/або охороняються міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Зазначимо, світовій природоохоронній практиці абсолютно непритаманна така нерозбірливість в підходах до формування переліку заборон і обмежень у відповідності до конкретного об’єкта заповідання. Адже у всьому цивілізованому світі – заповідання, наприклад, рослин або риб передбачає лише їх охорону, без обмеження інших форм природокористування та рекреації. Тож не зрозуміло, чим українські мисливців зашкодять червонокнижній рослині чи рибі, якщо полюватимуть з човна качок?.. Так само незрозуміло як саме встановлюватимуться такі ділянки, за якими саме критеріями і в якій кількості? Примітно, що визначення таких ділянок (на відміну від об’єктів Смарагдової мережі) буде здійснюватися без проведення громадських слухань за участі місцевого населення…

Нагадаємо, з початку вересня це вже друга, і впевнені – не остання, законотворча підніжка для українських мисливців та всього народу, тож гуртуймося, друзі, на спільне протистояння!