Олег Рафальський на з’їзді ВАМКМУ:”Мисливство може бути серйозною галуззю економіки, вирішуючи ряд актуальних господарських і соціальних питань”

Мисливство у нашій Незалежній державі розвивається майже 28 років. Це, на жаль, є наслідком не стільки сприятливих умов, а свідченням ентузіазму, самовідданості, а іноді і винахідливості тих людей, які щоденно працюють у цій сфері. Тому з кожним роком більше стає мисливців, росте кількість мисливських господарств, вони стають потужнішими.
На думку фахівців, галузь настільки вже розвинулася кількісно і якісно, що відчуває переконливу потребу у системній комунікації із владою і суспільством. Більш того, страждає від відсутності цього зв’язку. Адже вирішення проблем, що накопичилися роками у мисливській сфері, залежить не лише від власне самих мисливців, а найбільше – від місцевої та «київської» влади, навіть політиків.
У демократичних державах, якою є і Україна, існує лише єдиний спосіб такої комунікації – через суб’єктів громадянського суспільства. Тобто через громадські, професійні чи інші об’єднання, організації, які здатні представляти певні верстви населення, у даному випадку мисливців, у їх діалозі із владними інституціями та іншими елементами громадянського суспільства.
Окремо стоїть ще одна проблеми, від комплексної роботи над якою дуже серйозно залежатиме достойне існування і перспективи галузі. Це проблема іміджу, репутації мисливства, правильного сприйняття його всім суспільством. Адже наші опоненти не жаліють ні зусиль, ні ресурсів, щоб показати мисливців вбивцями тварин, ворогами природи тощо. І, на жаль, першими тут стоять не браконьєри. Вони шкідливі, але роз’єднані індивідуалісти. Найбільше шкоди іміджу мисливства завдали останнім часом, як це не прикро, екологи. Так, наші українські екологи або іноді вони ще називають зоозахисниками, що працюють на гроші закордонних мисливських структур і міжнародних екологічних організацій. Заради легкої наживи у вигляді іноземного гранту вони здатні на будь-які цинічні дії – від вуличного пікету до ініціювання заборони на полювання певних тварин (для того щоб у їхніх закордонних фінансових донорів краще і дорожче продавалися ліцензії на добування дичини і до України ніхто з Європи не їздив на полювання), до лобіювання законопроекту про заборону вирощування звірів у неволі для виробництва хутра. А це вже навіть удар по економіці держави.
Протистояти таким діям можна лише організовано та фахово. І не тільки конкретними акціями реагування на чиїсь випади.
Достойний результат буде лише тоді, коли буде робота на випередження, яка змусить опонентів нас «доганяти» і виправдовуватися.
А іміджем, як учить політична наука, потрібно займатися постійно, потрібно в нього навіть інвестувати. При цьому серйозну увагу варто приділяти роботі із засобами масової інформації, особливо такими популярними зараз – електронними.
Вже час довести владі, політикам, і суспільству що мисливство не просто заняття, хобі, відпочинок. Це, звісно, так. Але мисливство може бути серйозною галуззю економіки, вирішуючи ряд актуальних господарських і соціальних питань. А для цього потрібно створити сучасну європейську правову базу для його розвитку в Україні.
Не секрет, що серед депутатів Верховної Ради України було, є і, сподіваюсь, буде завжди значна кількість мисливців. Проте вони розпорошені у різних комітетах, фракціях, групах. Чому б нам не попрацювати у цих умовах над створенням своєрідного мисливського лобі у Верховній Раді України, знаючи, що подібні лобі мають аграрії, промисловці, певні регіони тощо.
Реалізація таких масштабних і амбітних завдань не під силу одній особі чи навіть потужному мисливському господарству. Тільки об’єднані мисливці здатні протистояти викликам часу.
Не є секретом, що певні спроби поставити під контроль чималий мисливський загал шляхом створення громадських організацій вже були. Проте частина таких структур дискредитувала себе через безвідповідальність і системну бездіяльність. Ще якісь вже багато років перебувають на стадії ембріонального розвитку через неадекватні амбіції і слабкість власного керівництва.
Таким чином, поява Всеукраїнської організації мисливців та користувачів мисливських угідь не випадковість, а закономірне явище. Це – наслідок визрівання об’єктивних і суб’єктивних чинників, яке роками йшло у власне мисливському середовищі, українському суспільстві і державі. Іноді навіть під зовнішнім впливом.
По суті, ми можемо констатувати формування суспільного запиту на появу організації, яка здатна об’єднати мисливців та користувачів мисливських угідь з метою відстоювання їх прав, забезпечення потужного впливу на удосконалення чинної та розробку нової нормативно-правової бази України з питань ведення мисливського господарства та полювання, формування об’єктивної громадської думки про мисливство, збереження та збільшення чисельності об’єктів державного мисливського фонду і тваринного світу.
Наша організація створена 9 місяців тому. Вона об’єднала у своїх лавах самих ініціативних, фахових і авторитетних представників мисливського середовища, постійно прибувають нові її члени. Сьогодні ми маємо – 1-й з’їзд Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *