Науковці долучаються до роботи Асоціації
На І-й З’їзд Громадської спілки «Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь», у якості делегатів і гостей, прибула ціла когорта вітчизняних науковців-біологів та мисливствознавців. Серед виступів варто відмітити ґрунтовну доповідь про зарубіжний досвід ведення мисливського господарства нашого спільчанина, директора Львівського обласного відокремленого підрозділу Асоціації, кандидата сільськогосподарських наук Івана Івановича Делегана (пряма мова):
Передовсім нам слід усвідомити, що мисливське господарство це напрям екологічної діяльності і не лише усвідомити, а й закріпити це на законодавчому рівні. Водночас це адаптація законодавства України до законодавства Європейського союзу. У зарубіжних країнах мисливське господарство зазвичай користується податковими пільгами, або ж не оподатковується взагалі. Зокрема мисливське господарство Чехії отримує дотації від міністерства сільського господарства і державних лісів, а також спонсорується виробниками мисливської зброї та спорядження.
Площа мисливських угідь в Україні в 1,5 рази більша ніж у Німеччині, в 7 разів більша ніж в Австрії та Чехії, в 10 разів – ніж в Словаччині та Угорщині і в 20 разів більша ніж в Сербії. І якість наших мисливських угідь нічим не поступається. Кількість користувачів мисливських угідь в Австрії в 10 разів більша ніж в Україні, в Чехії в 5 разів, в Словаччині майже в 2 рази і майже в 1,5 рази в Угорщині. На одного користувача в Австрії приходиться у 63 рази, у Чехії у 35 разів менше угідь ніж в Україні. У Німеччині фізична особа не може мати у користуванні більше 1000 га угідь. Ефективність мисливського господарства в Австрії в 50 разів вища ніж в Україні і становить 475 млн. євро. Більшу частку коштів в Австрії отримують від господарської діяльності і членських внесків, а також за публікацію оголошень і реклами; реалізацію мисливських відзнак, реалізацію спеціальних дитячих видань, абонементну плату за часописи та інше. Загальний, річний товарообіг мисливської галузі в Німеччині становить 750 млн євро, а сума інвестицій у розвиток мисливського господарства сягає понад 1,5 млрд. євро на рік. У 2017 р надходження від ведення мисливського господарства у Словаччині складали – 16 млн., видатки – 15 млн., чистий прибуток – 1 млн. євро.
Найбільші поступлення були за рахунок мисливського туризму, на другому місці за дичину викуплену мисливцями на власні потреби, на третьому за продажу дичини спеціалізованим фірмам. Пересічно вихід продукції складав – 26 євроцентів з 1 га угідь. Користувачі мисливських угідь Угорщини, основні надходження до 95% отримують від ведення мисливського господарства, членські внески складають до 20%. Обсяги добування оленя лісового в Україні 293 особини, в Сербії 1026, в Чехії 17580, в Словаччині 41500, в Німеччині 54205, в Угорщині 55100, в Австрії 61500. За 118 років добування оленя та сарни в Австрії збільшилося у 6 разів. В Україні і зараз добувають оленів у 37, сарн у 6 разів менше ніж в Австрії у 1900 році.
Обсяги добування сарни європейської в Україні 7600 особин, в Сербії 15200, в Словаччині 25200, в Угорщині 113700, в Чехії 129200, в Австрії 285700, в Німеччині 1520000. За кількістю добутих особин сарни на 100 га угідь Німеччина посідає перше місце у Європі 3 особини, що у 300 разів більше ніж в Україні. Цей показник складає 0,8, в Угорщині, 0,6 у Польщі, 0,5 у Словаччині і 0,01 в Україні. У Словаччині, на шляхах транспорту гине майже в 1,5 рази більше сарни ніж в Україні добувають. В окремих господарствах Угорщини до 100% прибутку отримують за рахунок трофейного полювання на самців сарни європейської. Товариство мисливців Сербії є членом міжнародних організацій – СІС, FACE і FСІ. Вивіз трофеїв, що становлять, або перевищують національні рекорди заборонений. Держава викупляє рекордні трофеї за бюджетні кошти.
Обсяги добування свині дикої в Україні 6300 особин, в Сербії 12000, в Чехії 46300, в Австрії 63000, в Словаччині 69300, в Угорщині 143100, в Німеччині 573300. Стежити за дотриманням законів про полювання у Німеччині зобов’язаний кожен мисливець. За браконьєрство передбачена кримінальна відповідальність, позбавлення волі від 3-х місяців до 5 років. Єгері Угорщини мають статус поліцейських. Кожен єгер забезпечується автомобілем і пальним, а площа обходу кожного єгеря не більше 3 тис. га польових і 500 га лісових угідь. Штрафи за незаконне добування дичини в Угорщині від 100 до 500 євро, а за трофейну дичину від 500 до 5000 євро. В Угорщині за невиконання вимог закону, користувач може бути оштрафований державою на суму від 3 до 300 тис. євро, а в Сербії – від 12 до 25 тис. євро.
Співвідношення кількості мисливських собак до кількості мисливців в Чехії – 3 мисливські собаки на одного мисливця, у Словаччині 1 собака на 2 мисливців, в Німеччині 1 на 3, в Україні 1 на 12 мисливців. Кількість задіяних фахівців у мисливському господарстві в Чехії 5793, в Україні 6000, в Австрії 20000, в Німеччині 48000 чоловік. Ведення мисливського господарства за німецьким зразком дозволило б в Україні щорічно добувати сарни до 3 мільйонів, кабана до 1,5 мільйона, оленів до 150 тис. особин. Німецька мисливська громада витрачає на свій імідж багато сил та коштів: організовують курси, навчальні класи, екскурсії та фестивалі для дітей та молоді, видають просвітницьку літературу, залучають до мисливського життя громадськість.
Німецька громадськість, на відміну від української, підтримує мисливців і вважає, що вони роблять дуже багато задля збереження довкілля та його диких мешканців. Мисливці Німеччини проводять понад 70 тис. заходів з охорони довкілля щороку і витрачають на це близько 40 млн. євро. У витратній частині балансу мисливського господарства Австрії значні кошти спрямовані на заробітну плату, на видання часописів, інформаційно-рекламних матеріалів, утримання мисливського музею, капели мисливської музики, на огороджування лісу, на біотехнію і на розвиток собаківництва.
Привертає увагу щорічне відрахування у фонд наукових досліджень (1,9%), а також – на проведення зібрань, днів мисливства, семінарів, на громадську роботу серед шкільної молоді (1,2%). До вступу у ЄС необхідно підготуватися не гірше ніж свого часу Польща, де були передбачені доплати колективам мисливців у розмірі від 25% до 75% від доплат у сільському господарстві країн ЄС. Польське товариство мисливців утримує 17 експериментальних осередків розведення дичини, одну науково-дослідну станцію з проблем мисливського господарства. Для порівняння у Німеччині у 18-ти державних установах (НДІ та університети) за державного фінансування ведуться наукові дослідження щодо мисливства.
Розуміння суті мисливського господарства, як різновиду екологічної діяльності, покликане забезпечити сприятливий податковий, кредитний та інвестиційний клімат для залучення коштів міжнародних донорів та приватного капіталу. Як писав Тарас Григорович Шевченко: «…чужому навчаймося і свого не цураймося …». Так, у селі Буша, на Вінниччині, у печерному дохристиянському храмі, на пісковику зображений символ українського мисливства – дерево, птах, олень і застигла у молитві людина! Такого не має жодна країна Європи…