Звернення до голови ДЕІ з приводу чергових утисків користувачів мисливських угідь

• Василь
• 03/08/2021
• 0 відгуки

Зі зміною влади в країні Державна екологічна інспекція регулярно демонструє ознаки вражаючої нефаховості своїх працівників, зокрема по відношенню до мисливської галузі, яку очевидно було обрано в якості об’єкту для популістичного піару горе-чиновників.

Подібна картина (мисливство – шкодить, мисливці – вбивці, мисливці – браконьєри тощо) раніше спостерігалася в низці областей, зокрема в Київській, Чернігівській, Житомирській, а нещодавно дісталася і головного офісу ДЕІ.

У зв’язку з цим Асоціація в черговий раз звертається до керівництва Державної екологічної інспекції України з вимогою припинити нефаховий популізм, який знищує єдину дійсно зоозахисну галузь країни!

Громадська спілка
«Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь»

30.07.2021 № 27
Відносно безпідставного звинувачення Житомирської обласної організації УТМР щодо “незаконного” добування зайців-русаків

Голові Державної екологічної інспекції України
МАЛЬОВАНОМУ А.М.
Новопечерський пров. 3, корпус 2,
м. Київ, 01042

Шановний Андрію Миколайовичу!

Громадська спілка «Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь» (далі – Асоціація), керуючись статутними метою та напрямами діяльності, враховуючи звернення членів Асоціації, а також закони України «Про громадські об’єднання», «Про тваринний світ», «Про мисливське господарство та полювання», звертається до Вас у зв’язку з некоректним повідомлення від Вашого імені на вебсайті Державної екологічної інспекції України від 28.07.2021 під назвою «Держекоінспекція виявила незаконне добування майже 90 зайців-русаків у Житомирській області» (режим доступу: https://www.dei.gov.ua/posts/1764).
На нашу думку, цим повідомленням Вас скомпрометували підлеглі, які його готували, тому вважаємо за доцільне висловити зауваження щодо тексту та суті вищезазначеного з метою запобігання подібних непорозумінь у подальшому та на захист користувачів мисливських угідь, зокрема – членів Асоціації. Одночасно нагадаємо, що із подібним недоліком у роботі ДЕІ ще у 2011 році мало справу Українське товариство мисливців і рибалок (УТМР).
На цей раз, як нам відомо, йдеться про претензію ДЕІУ до Романьківської райорганізації Житомирської обласної організації УТМР, де за повідомленням на вебсайті ДЕІУ, вполювали 239 зайців-русаків, що «на 88 більше за встановлену пропускну спроможність мисливських угідь». ДЕІУ вбачає, що таким полюванням нанесено «збитків понад 700 тис. грн». У звязку з цим, повідомляємо Вам наступне:
1) Згідно із чинною редакцією Закону України «Про мисливське господарство та полювання» із її ст. 1 (Терміни та їх визначення) термін «пропускна спроможність мисливських угідь» виключено Законом України від 21.01.2010 № 1827-VI (1827-17). Не визначено цей термін і у «Порядку проведення упорядкування мисливських угідь», затвердженого наказом Держкомлісгоспу України від 21.06.2001 № 56 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2001 р. за № 771/5962;
2) Незважаючи на це, пропускну спроможність, зазвичай, затверджують щорічно для певних мисливських угідь, керуючись вимогами ст.ст. 27 і 30 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Але, навіть реалізовуючи кількість дозволів на добування (відстрільних карток), користувачі мисливських угідь вимагають від мисливців обов’язкового узгодження із користувачами мисливських угідь дати та місця виходу на полювання, останні ж дозволяють чи забороняють такий вихід, керуючись своїми відомостями про наповнення та пропускну спроможність зазначених угідь.
3) У абзаці третьому частини першої ст. 20 вищезазначеного Закону заборонено полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму, а абзац четвертий частини другої ст. 42 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» встановлює відповідальність за перевищення лімітів та норм спеціального використання мисливських тварин. У випадку, який ми розглядаємо, відсутні докази, що підтверджують перевищення норм добування. Таким чином, для того, щоб довести перевищення норми добування, за яке безумовно можна притягнути порушника до відповідальності, необхідно, на нашу думку, як мінімум, виявити його у мисливських угіддях під час полювання із перевищенням норми добування, а не приходити із перевіркою до підрозділу Державної статистичної служби України так шукати там помилки у статспостереженнях чи статзвітності, за порушення у яких винного притягає до відповідальності саме Держстат.
4) Окрім вище згаданих недоліків, ми виявили неточності, які не зовсім відповідають нормам законодавства (про них сказано у аналітичній записці, що додається).
Сподіваємося, шановний Андрію Миколайовичу, на Ваше державницьке порозуміння, на відповідну роз’яснювальну роботу із Вашої сторони з підлеглими. Просимо у Вашому повідомленні внести відповідні правки та вибачення зі сторони Ваших підлеглих. Це, безумовно, буде із вдячністю сприйняте сотнями тисяч українців, які займаються полюванням або працюють у мисливському господарстві та супутніх галузях господарювання.
Все це сприятиме збільшенню поваги громадян до підпорядкованої Вам ДЕІУ. Асоціація ж зі своєї сторони поділитися своїм наявним досвідом роботи на державній та інспекційній службі і готова до співпраці, так як, безумовно, у нас єдина мета та завдання – зберегти та примножити державний мисливський фонд України.

Додаток: згадане у тексті, на 4 арк. у 1 прим.

Перший віцепрезидент Асоціації
В.О. Червоний

Першому віцепрезиденту
Асоціації
Червоному В.О.

АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА
Шановний Вікторе Олександровичу!

На виконання Вашої вказівки, мною розглянуто та проаналізовано на вебсайті Державної екологічної інспекції України (далі – ДЕІУ) повідомлення голови ДЕІУ Мальованого А.М. щодо перевищення пропускної спроможності у Житомирській обласній організації УТМР.
Безумовно, слід відмітити, що повідомлення голові готували підлеглі, які, скоріш за все, не пов’язані із законодавством про мисливське господарство та полювання. Але слід згадати, що відповідні «ляпсуси» відбувалися у Державній екологічній інспекції і у минули роки (наприклад, спроба безпідставно стягнути майже за такими обставинами «збитки» на 3,6 млн грн у Закарпатській обласній організації УТМР і приблизно 800 тис. грн у Ружинській райорганізації Житомирської облорганізації УТМР десь у 2011 році). Тоді, нашими потугами, ці позовні заяви були зведені нанівець. Однак, як підтверджує аналіз судової практики в Україні, подібні позовні заяви безуспішно подавалися і в інших областях. Тому, вважаю, молодому керівнику поважної ДЕІУ треба допомогти навести лад у підпорядкованій установі, яка так чи інакше у своїй діяльності пов’язана із статутними завданнями Асоціації.
На цей раз йдеться про претензію підрозділу ДЕІУ у Житомирській області до Романівської районної організації УТМР, де. за повідомленням на сайті ДЕІУ, вполювали 239 зайців-русаків, що «88 більше за встановлену пропускну спроможність мисливських угідь». На цій підстави підрозділ ДЕІУ зробив висновок, що сума «збитків за це порушення склала понад 700 тис. грн». На мою думку, з урахуванням роботи свого часу у Державній екологічній інспекції, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища не було враховане таке:
1) Згідно із чинною редакцією Закону України «Про мисливське господарство та полювання», із її ст. 1 (Терміни та їх визначення) термін «пропускна спроможність мисливських угідь» виключено Законом України від 21.01.2010 № 1827-VI (1827-17). Не визначено цей термін і у «Порядку проведення упорядкування мисливських угідь», затвердженого наказом Держкомлісгоспу України від 21.06.2001 № 56 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2001 р. за № 771/5962.
2) Незважаючи на це, пропускну спроможність, зазвичай, затверджують щорічно для мисливських угідь, керуючись вимогами ст.ст. 27 і 30 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Але, навіть реалізовуючи кількість дозволів на добування (дозвіл на добування – документ (відстрільна картка у даному випадку), які дають право на добування (в тому числі відлов) диких тварин (у випадку, який розглядається, – зайців-русаків)), користувачі мисливських угідь вимагають своїм наказом від мисливців обов’язкового узгодження із користувачем мисливських угідь дати та місця виходу на полювання, які дозволяють чи забороняють такий вихід, керуючись своїми відомостями про наповнення та пропускну спроможність зазначених угідь на запланований день полювання. До речі, мова йде лише про сезонні картки, коли мисливцям могло бути реалізовано відстрільних карток більше невизначеної у Законі, але затвердженої органами місцевої влади пропускної спроможності (виходячи із того, що сезонних карток може бути видано багато, але не всі мисливці у всі мисливські дні будуть полювати, а у разі бажання полювати, все одно необхідно узгоджувати вихід на полювання із користувачем мисливських угідь. Таким чином, встановити перевищення пропускної спроможності мисливських угідь можна лише постійним державним контролем у певних мисливських угіддях із підрахунком кількості мисливців у певний день (хоча, знову ж, нагадую про відсутність затвердженого в Україні терміну «пропускна спроможність мисливських угідь!).
3) У абзаці третьому частини першої ст. 20 вищезазначеного Закону заборонено полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму, а абзац четвертий частини другої ст. 42 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» встановлює відповідальність за перевищення лімітів та норм спеціального використання мисливських тварин. У випадку, який ми розглядаємо, та про що йшлося у повідомленні на сайті ДЕІУ, фактів, що підтверджують перевищення норм добування (спеціального використання, норми відстрілу, як зазначено у Законі) у самому повідомленні не надано. Та їх у даному випадку й не могло бути через те, що термін «норма відстрілу» у Законі визначена – «встановлена кількість мисливських тварин, дозволена для добування одним мисливцем за визначений строк полювання». Таким чином, для того, щоб довести перевищення норми добування, за яке безумовно можна та необхідно притягнути порушника до відповідальності, потрібно, на нашу думку, як мінімум, виявити його у мисливських угіддях під час полювання із кількістю мисливських тварин, яка перевищує норму добування, а не приходити із перевіркою до підрозділу Державної статистичної служби України так шукати там помилки у статспостереженнях чи статзвітності, за неточності у яких винного притягає до відповідальності саме Держстат. ДЕІУ тут ні до чого.
4) Окрім вище згаданих нами листів, які направлялися до ДЕІ та її підпорядкованих підрозділів у 2011 році, є багато прецедентів у розгляді відповідних справ у судах. Сподіваємося, що такі прецеденти керівництво ДЕІУ знайде самостійно – у них є юридична служба.
5) До того ж, уважний розгляд повідомлення на сайте ДЕІУ, дає підстави стверджувати, що підлеглі голови ДЕІУ, які готували для нього це повідомлення, допустили багато нісенітниць, які не зовсім відповідають нормам законодавства. Так, викликає здивування таке висловлення у повідомленні: «Він (Мальований, – В.Я.) також підкреслив, що лісомисливські господарства, проводячи облік тварин – таксацію, подають завідомо неправдиві, завищені дані, щоб більше мисливців придбало у них відстрільну картку. В результаті знищується більша кількість тварин, ніж здатна відновитися, і відбувається збідніння українського біорізноманіття». По-перше, незрозуміло, про кого йде мова – чи про УТМР чи «лісомисливські господарства»? По-друге, через такий вислів можлива ситуація, що обласні державні адміністрації та ОУЛМГ звернуться до судів за наклеп на Мальованого А.М., який не довіряє їх контролю під час проведення облікових (таксаційних робіт), що проводять під контролем зазначених установ працівники мисливських господарств УТМР, а по-третє, який зиск від перевищення чисельності тих же зайців «лісомисливським господарствам», якщо надходження від реалізації відстрільних карток має саме УТМР? Щось тут не збігається!..
Інший вислів у повідомленні: «Щоб змінити цю ситуацію, треба забезпечити долучення Держекоінспекції до погодження проектів лімітів на мисливський вилов тварин і до обліку їх кількості», – зазначив Андрій Мальований». Скажіть, навіщо до працівників ОДА та ОУЛМГ додавати ще держінспекторів, якщо останні до цього часу вважають, що добування зайців визначається затвердженими лімітами, а не нормами добування! Окрім того, ще при такому збільшенні «контролерів» в мисливських угіддях під час облікових робіт зайці (та й інші мисливські тварини) так перелякаються, що всі розбіжаться! І яка достовірність облікових робіт вийде?! Хай краще організовують дієвий контроль держінспекторів під час полювання та ловлять краще порушників правил полювання (терміну “браконьєрство” чи “браконьєрський вилов” у нас у законодавстві відсутні!) у мисливських угіддях.
Щодо пропозиції «Для протидії нелегальному вилову тварин сьогодні важливо підвищувати рівень відповідальності», то слід нагадати, що це – єдине, що зазвичай пропонують і чинять державні службовці з метою «боротьби» із порушенням правил полювання. Що реально державі чи зайцям надає просте та постійне підвищення рівня відповідальності? Підвищення корупційної складової під час держконтролю? Краще частіше інспектори повинні бути в мисливських угіддях із дієвим контролем, у тому числі – під час дозволеного терміну полювання! А також – обов’язковість покарання!
Дещо некоректно, на мою думку, говорити про 450 тис. ОСІБ зайців-русаків. Зазвичай, зазначаючи кількість тварин, говорять «голів».
Окрім того, у наявних документах відсутні протоколи про адміністративні правопорушення, що підтверджують фіксацію можливого порушення правил полювання, а також не враховано, що згідно з вимогами частини другої статті 254 КУпАП «Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення» (набрання чинності цією нормою відбулось 29.04.2018). Якщо такий протокол був таки складений держінспекторами, скільки часу минуло від дня вдаваного «правопорушення», за яким держінспектори хочуть притягнути користувачів мисливських угідь до відповідальності? До речі, це теж одна із причин відмов судів притягати подібних «порушників» до відповідальності.
Можливо, також доцільно нагадати держінспекторам про приписи ст. 38 «Строки накладення адміністративного стягнення» КУпАП.
Сподіваюся, шановний Вікторе Олександровичу, що нам доцільно повідомити голові ДЕІУ про недоліки у повідомленні, надрукованому на сайті ДЕІУ від його імені: по-перше, некоректно надавати своїм підлеглим безкарно компрометувати свого керівника, по-друге, є підстави вважати професійно неосвіченими його підлеглих, тому треба, на мою думку, вжити заходів щодо підвищення кваліфікації згаданих держінспекторів. Це, безумовно, буде із вдячністю сприйняте сотнями тисяч українців, які займаються полюванням або працюють і заробляють у мисливському господарстві та супутніх галузях господарювання.
Рекомендую підписати листа до голови ДЕІУ Мальованому А.М., проєкт якого додається, а також до цього листа додати дану аналітичну записку.

З повагою
Керівник апарату Асоціації
В. Яковлєв
28.07.2021

Разом з тим, Асоціація, детально аналізуючи окреслену проблематику, зазначає, що динамічне зниження чисельності польової фауни нині перетворюється в екологічну проблему загальноєвропейського масштабу. Зокрема, криза популяцій осілих видів – зайця сірого та куріпки сірої, біоіндикаторів екологічного стану місцевих агроландшафтів, протягом останніх 30 років активно обговорюється науковцями Центральної та Західної Європи, тоді як у пострадянських країнах цим питанням донедавна приділялося недостатньо уваги.
Порівняно з розвиненими країнами Євросоюзу, де серед головних негативних чинників вчені виділяють загальну трансформацію природних ландшафтів в антропогенні з інтенсивним землеробством та різноманітні обмеження в управлінні популяціями хижаків, в Україні, крім наявності зазначених проблем, варто відмітити ряд інших – пов’язаних переважно з недосконалістю нормативно-правового забезпечення мисливського господарювання та сільськогосподарського виробництва в цілому. Так, за даними вітчизняних вчених, популяції польової фауни у нашій державі зазнають втрат до 60% і більше від річного приросту лише під час агротехнічних польових робіт. Зокрема, спеціалізованими дослідженнями встановлено (Бондаренко, 2002) – 43% приплоду зайця сірого гине під час заготівлі зеленої маси, сінокосінні та збиранні врожаю, ще 15,3% у результаті хімізації угідь, 12,4% – у результаті незаконного добування і т.д. Загалом фактори прямого лімітуючого впливу сільськогосподарського генезису складають 62% від всіх причин загибелі цих ПОЛЬОВИХ звірів.

Дослідниками також відмічено, що найбільша смертність представників польової фауни відбувається під час першого укосу сіна та багаторічних трав, що в усіх природних зонах держави співпадає з періодами масового приплоду (насиджування яйцекладок) у тварин. У цей час тут руйнується 45-65% гніздівель куріпки сірої. Інформація про збитки, завдані не мисливським популяціям польової фауни нами не віднайдена, проте, вочевидь, є ще більш невтішною, враховуючи їх значне видове різноманіття та щільність.

Як результат, на сьогоднішній день у більшості регіонах України поточні щільності зайця сірого та куріпки сірої у декілька разів нижчі ніж у сусідніх Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії – держав з потенційно гіршими природно-кліматичними умовами для існування зазначених видів. Такі невиправдані для ХХІ століття екологічні збитки, зокрема внаслідок нерегламентованого належним чином вітчизняного сільськогосподарського виробництва, давно не притаманні для країн ЄС і суперечать сучасній державній екологічній політиці та цілому ряду конвенцій і міжнародних зобов’язань, які взяла на себе Україна.

У доповнення до вищезазначеного слід додати, протягом останніх десятиліть спостерігалося подальше прогресування індустріалізації галузі рослинництва виражене, насамперед, суттєвим підвищенням технічних характеристик імпортованої з розвинених країн сільськогосподарської техніки. Наприклад, ширина робочого захвату агрегатів та швидкість робочого руху сучасної ґрунтообробної, кормо- і зернозбиральної техніки зросли відповідно з традиційних 3-5 до 8-12 м та 3,5-5 до 28 км/год і більше.

Обидва зазначені фактори, на думку європейських вчених, нині є ключовими у зростаючій смертності диких тварин через обмеження можливості вчасно залишити небезпечну зону. Від себе хочемо навести два додаткові згубні фактори, які безпосередньо взаємопов’язані з вищезазначеними і, так само як і попередні, жодним чином не регламентуються в нашій державі природоохоронними НПА. Мова йде про тактичні заходи виконання польових робіт стосовно агротопографічних особливостей місцевості, які на законодавчо-регуляторному та рекомендаційному рівнях існують у більшості країн ЄС, тоді як у нашій державі подібні вимоги  розроблялися ще за часів СРСР, втім, і понині носять виключно рекомендаційних характер.

У зв’язку з цим Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь розробила та надіслала до Міндовкілля України проекти відповідних нормативно-правових актів, а також делегувала свої фахівців до робочої групи при Міністерстві.
Асоціація, до складу науково-технічної ради якої входять провідні вчені країни, також готова безоплатно провести курси підвищення кваліфікації для керівного складу ДЕІ у частині сучасних аспектів охорони та раціонального використання об’єктів тваринного світу, віднесених до державного мисливського фонду.