Про європейські медіа-стратегії з популяризації полювання

Сьому і останню Технічну сесію Генеральної асамблеї «Полювання на “лайки” – передові медіа-стратегії у мисливстві» проводила Робоча група молодих вчених CIC (укр. Міжнародна Рада з полювання та охорони тваринного світу), до складу якої входить представник Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь – д-р наук Василь Новицький. Модератором сесії був Девід Плаз, член CIC.

Група зібрала експертів зі всебічним досвідом, які представляють різні організації. Учасниками дискусії були:

Доктор Лукас фон Ботмер – головний редактор німецького мисливського журналу «der Uberlaufer»

Тетяна Оросава – ветеринар та словацький мисливський блогер

Йенс Ульрік Хог – позаштатний автор, інструктор із соціальних мереж та мисливський комунікатор Nordic Safari Club

Стефан Вундерліхміжнародний координатор CIC та Deutsche Jagdverband (DJV)

Трістан Брейжеменеджер Hunter&Co та член CIC YO та інші.

Сесія була присвячена ролі, яку відіграють соціальні та загальні медіа у тому, як суспільство сьогодні сприймає полювання. Девід Плаз відкрив сесію, зазначивши, що мисливці становлять лише крихітну частину населення світу, а це, у свою чергу, означає, що закони про полювання в основному приймаються не мисливцями, а більшістю. Він зазначив, що мисливці наразі мають руйнівну проблему іміджу і не використовують соціальні мережі ефективно та розумно.

Д-р Лукас фон Ботмер розповів про проблеми, пов’язані з полюванням як позитивною діяльністю, оскільки образ мисливця, який “вбиває” щоб захистити дику природу, – важко продемонструвати в позитивному світлі. Натомість мисливцям варто при кожній нагоді інформувати співгромадян про полювання, як про частину місцевого сільського господарства та наголошувати на некомерційних послугах людям і довкіллю, які надає мисливство.

Тетяна Оросава наголосила на важливості залучення до мисливської галузі жінок, які можуть продемонструвати якісно інший ракурс мисливської діяльності. У той же час вона згадала про зростаючу потребу показати, що полювання – це не тільки “вбивство”, а також культура, етика та важливий досвід.

У своїй дискусії Йенс Ульрік Хог заявив, що старі мисливські організації не пристосувалися до нового медіа-ландшафту. Він висвітлив дві важливі проблеми мисливської громади. По-перше, такі організації не реагують на зростаючі медіавиклики достатньо швидко, щоб залишатися в конструктивних дебатах навколо полювання. Друга проблема полягає в тому, що багато старих організацій мають несучасне мислення; що всі відповіді опонентам мають ґрунтуватися на фактах. Він підкреслив, що для того, щоб ЗМІ поширювали невикривлені сюжети, вони мають бути цікавими для їх аудиторії. Йенс Ульрік Хог також зазначив, що найпоширенішою проблемою в Європі є постійні розбіжності між мисливцями. Він також наголосив на необхідності просвіти щодо того, як мисливці, а також організації, повинні поводитися зі ЗМІ.

Стефан Вундерліх зазначив, що мисливці, а також організації, повинні зосередитися на максимальному донесенні інформації на місцях. Необхідно продемонструвати негативні наслідки, які спіткатимуть місцеве населення через заборону полювання. Він також зазначив, що мисливським організаціям Європи варто змінити наратив, надаючи місцевим громадам платформи, де вони можуть розповідати свої історії про важливість і користь від полювання.

Трістан Брейже вважає фактичні дані найважливішим інструментом для аргументації переваг полювання, однак було зазначено, що факти необхідно складати як частину історії, щоб заохотити людей слухати. Крім того, він закликав мисливців говорити з місцевими ЗМІ про полювання та мотиви, що стоять за ним. Трістан Брейже згадав, що мисливці мають перемістити акцент на запрошення до розмови в першу чергу немисливців. Він підкреслив, що повідомлення про переваги споживання м’яса дичини також є важливою частиною того, щоб зробити полювання більш прийнятним для населення, зокрема міського. 

 Доктор Лукас фон Ботмер завершив дискусію, нагадавши всім, що послуги, які надають мисливці, є безкоштовними, і наголосив на необхідності пов’язувати права полювання з правами власності.

Група дійшла спільної згоди в тому, що дуже важливо навчати мисливців та організації, як використовувати соціальні та загальні медіа таким чином, щоб представити позитивний імідж полювання та пропагувати його серед громадськості, яка не є мисливською.

Василь Новицький – голова науково-технічної ради Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь, доктор наук
Коментар Василя Новицького: “Питання, підняті в дискусії європейських колег, є злободенними і надзвичайно актуальними для України практично по кожному обговореному пункту. Нам сьогодні бракує не лише єдності, а й загальноспільнотного розуміння в самій потребі якнайшвидчої організації належного медійного та політичного спротиву зооактивістам і чиновникам-популістам. Наразі вітчизняні мисливці, у своїй переважній більшості, вважають, що такі речі не варто фінансувати, бо “це повинні добровільно робити ті, кому вони платять внески…”. Проте на практиці цього не відбувається. Тому, першим нашим кроком має стати гуртування всіх мисливських спільнот навколо загальної загрози та переосмислення ролі кожної організації, і кожного мисливця зокрема, у сьогоденному забезпеченні майбутнього для українського полювання”.