Про небезпеку занесення байбака до Червоної книги: коментар фахівця

проф. Лисенко Валерій Іванович

У впорядкуванні мисливських угідь низки мисливських господарств, розташованих  у Степовій зоні, відсутні відомості щодо розповсюдженого в угіддях цих господарств мисливського виду – байбака. Це пояснюється невизначеністю у документах статусу байбака, в тому числі у «Настанові з впорядкування мисливських угідь». Придатні угіддя для байбака – луки суходільні та балки чисті (без деревної рослинності). На території мисливських господарств Степової лісомисливської зони угідь вони складають до 20%. Таким чином, придатні для цього виду угіддя достатньо великі за площею.

Матеріали по якості угідь для цього виду, визначення оптимальної чисельності, допустимих норм використання взяті з наукових досліджень Токарського В.А. та Волоха А.М. Ними встановлено, на основі аналізу динаміки чисельності цього виду в господарствах Луганської області, що з перевищенням оптимальної чисельності знижується інтенсивність розмноження, відбувається переміщення частини тварин в малопридатні або навіть у непридатні угіддя, що визиває підвищену смертність тварин. Тому оптимальне використання ресурсів байбака гарантує постійну оптимальну чисельність, яка забезпечить виживання цього виду. Вилучення байбака може проводитись у 2 формах: добування або відлов (в сумі – в межах ліміту на поточний рік) в обсязі щонайменше 15% облікованої чисельності. Більшість господарств використання ресурсу проводить переважно у формі відлову.

На сьогодні низка мисливських господарств Степової зони України намагаються реінтродукувати байбака в свої угіддя, для чого закуповують по 50 – 100 особин та після консультацій з вченими випускають тварин в найбільш придатні угіддя. Вже є багато господарств в Херсонській, Запорізькій, Полтавській, Одеській та Дніпропетровській областях, де є штучно створені самовідтворюючі угрупування. Зрозуміло, що занесення байбака в Червону Книгу призведе до заборони відлову і демотивації розселення цього виду мисливськими господарствами та поступового зникнення байбака в Україні.

Директор Мелітопольського інституту
екології та соціальних технологій,
доктор біологічних наук, професор,
член НТР Асоціації – Валерій Лисенко