ЕКОЛОГІЯ ФАЗАНА ЦЕНТРАЛЬНОЇ УКРАЇНИ
Фазан звичайний або кавказький (Phasianus colchicus Linnaeus, 1758) – є корисним мисливським та сільськогосподарським видом. Окрім високої трофейної цінності, птахи знищують значну кількість насіння бур’янів та агрошкідників, зокрема більше 76 видів комах та інших груп членистоногих. Свого часу, з метою отримання стійких гібридів, у розплідниках схрещували понад 20 підвидів фазана звичайного, тому акліматизовані у країні птахи, зокрема внаслідок відсутності системного генеалогічного аналізу інтродукованого поголів’я, мають неконсолідоване забарвлення.
Фазан – середній за розміром птах, який веде наземний, рідше наземно-деревний спосіб життя. Жива маса самців 1-1,5 кг, самки дещо менші. Тривалість життя в неволі до 20 років, хоча у природі цей показник рідко перевищує 4 роки. Статевий диморфізм – добре виражений. Фазан звичайний – поліфаг. Їжу підбирає з землі та нижнього ярусу рослинності. Кормовий набір дорослих особин у безсніжний період складається з безхребетних та дрібних хребетних тварин (ящірки, мишоподібні), зелених частин рослин, ягід, овочів, насіння диких трав і сільськогосподарських культур. Курчата з перших днів життя харчуються у більшій мірі тваринними кормами – гусеницями, лялечками, молюсками, дорослими комахами, поступово переходячи на раціон дорослих птахів. Для виду властива полігамія. Втім, за умови рівного співвідношення статей, кількість самців з гаремом лише на 25,2% перевищує кількість самців з однією самкою. У випадку коли самців більше ніж самок – птахи ведуть моногамний спосіб життя.
Завдяки високій екологічній пластичності та адаптаційній здатності фазан звичайний і донині лишається найпоширенішим об’єктом розведення дичини в Україні та світі. Лише з 1951 по 1971 в УРСР було випущено 72 409 ос. фазана, що на думку І. Літуса (1973) було достатнім для забезпечення суцільного поширення виду країною. Втім, незважаючи на те, що Україна з середини ХХ ст. вважалася найперспективнішою у СРСР для розвитку фазанівництва, його сучасний стан, як власне і стан природних ценопопуляцій, тут неможливо вважати задовільним. Це слугує передумовою для наукових досліджень зі встановлення основних лімітуючих і стимулюючих факторів довкілля, які регулюють кількісний стан його ценопопуляцій.
З метою проведення досліджень у розрізі природно-сільськогосподарського районування Лісостепу України відбиралися дані статистичної звітності з чотирьох модельних адміністративних областей за наступним принципом: Лісостепова Західна природно-сільськогосподарська провінція (ЛС-1) – Тернопільська область; Лісостепова Правобережна природно-сільськогосподарська провінція (ЛС-2) – Хмельницька, Вінницька області; Лісостепова Лівобережна природно-сільськогосподарська провінція (ЛС-3) – Полтавська область. Задля виявлення поточних екологічних особливостей життєдіяльності місцевих ценопопуляцій фазана звичайного, були розраховані коефіцієнти парної лінійної кореляції між чисельністю птахів та ключовими факторами довкілля в окремих природно-сільськогосподарських провінціях регіону, частина з яких наведена в таблиці. Погоджуємося з тим, що регулярна інтродукція птахів (штучне підняття щільності) могла у певній мірі спотворити одержані результати. Тому, в конкретному випадку, ми не претендуємо на визнання підсумків кореляційного аналізу по екології виду як абсолютної істини. Втім, наводимо їх, оскільки переконані, що у даному випадку ми матимемо справу із заниженням показників лімітуючого впливу чинників довкілля, але, разом з тим, і з завищенням – стимулюючого. А дослідження закономірностей у зазначених питаннях, хоча б на рівні тенденцій, також має певну науково-господарську цінність.
Попри загальну думку вчених про непридатність зимових метеорологічних умов Лісостепу України для існування виду, у досліджуваних провінціях показники чисельності ценопопуляцій фазана звичайного не знаходились у тісних кореляційних зв’язках з ключовими кліматичними факторами. Виключення становить лише середньорічна вологість повітря у ЛС-2, яка негативно корелювала з чисельністю птахів у вірогідно середньому ступені.
У Лісостеповій Правобережній провінції на 11 чинників довкілля припадало сім стимулюючих та чотири лімітуючі. Примітно, що жоден з лімітуючих факторів не відносився до підгрупи «сільськогосподарські». При цьому, два з них засвідчили негативний влив лисиці (lim = 1,18 – 4,59 ос./тис. га) та єнота уссурійського (lim = 0 – 0,09 ос./тис. га) на чисельність місцевої ценопопуляції фазана, тоді як у ЛС-3, за вищої щільності хижаків (lim відповідно 0,70 – 1,02 і 0,40 – 0,65 ос./тис. га), подібного зв’язку не відмічалося. У той час, серед стимулюючих факторів у ЛС-2 чотири відносилися до сільськогосподарських і по одному до підгруп «еколого-правові», «інфраструктурні» та «ландшафтні». Вплив на чисельність виду хижаків та полезахисної лісистості у ЛС-2 ми розглядаємо як безпосередній. Решту статистично значущих показників варто вважати непрямими.
Цілком логічно, що ценопопуляція фазана у ЛС-2 (lim = 26 – 1290 ос.), яка у ХХІ ст. періодично виявляла здатність до самостійного відновлення реагувала на значно більший спектр екологічних чинників, тоді як у ценопопуляції ЛС-3 (lim = 192 – 564 ос.), здатність до самовідновлення якої наразі під сумнівом, був лише один статистично значущий негативний зв’язок з площами посівів зернобобових. Останній не підлягає жодній критиці, на фоні власного зниження, тож повинен вважатися не стільки опосередкованим як маркерним.
Виходячи з представлених поверхневих досліджень, подальше відновлення полезахисної лісистості (мозаїчності ландшафтів), з урахуванням біотехнічних рекомендацій для виду, та посилена боротьба з хижими ссавцями мають сприяти подальшому нарощуванню чисельності фазана звичайного у Правобережному лісостепу України. В той час, як у Лівобережному – збільшення чисельності птахів у мисливських угіддях, до рівня щільності правобережної ценопопуляції і більше за рахунок інтродукції, на фоні комплексного екологічного моніторингу життєдіяльності виду, на наше переконання, має стати фундаментальною основою для подальшого поліпшення ситуації.
В наступних матеріалах ми розповімо вам про передові технології розведення та інтродукції птахів в угіддя.
З повагою та побажаннями
якісного господарювання –
Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь